Слово і дух Євгена Шморгуна
Найкраще - рідна сторона
Де дум широка борозна,
Де зрозумілий я до дна,
Де сам собою я сповна.
Найкраще рідна сторона,
До безкінечності одна,
Мій хліб насущний і струна,
Моя колиска і труна
Є.Шморгун
15 квітня, сповнюється 80 років письменнику, громадському діячеві, краєзнавцю, видавцю, заслуженому журналісту України, члену Національної спілки письменників України, почесному члену товариства "Просвіта", Почесному громадянину міста Рівне Євгену Івановичу Шморгуну.
Вся гострота бачення краси нашої природи розвивалася в письменника ще в дитинстві. Євген Іванович із села - він побачив світ 15 квітня 1940 року в селі Новожукові, що на Рівненщині, в сім'ї простого селянина. Навчався в Новожуківській початковій школі. А оскільки село лежить поблизу давньоруського пересопницького городища, то з дитячих літ таємничі перекази, пов'язані з ним, будили уяву письменника, викликали бажання більше знати про минувшину свого краю.
Семирічку закінчив у сусідньому селі Пересопниці - древній столиці удільного князівства ХІІ століття, в селі, де в ХVІ столітті творилася українська першокнига - Пересопницьке Євангеліє, - на якому присягають на вірність народові України її президенти. З роками письменник раз у раз повертався в це село, черпаючи натхнення, а вже в зрілому віці, 1990 року, організував відкриття у Пересопниці пам'ятного знака задля увічнення священної книги, визначної пам'ятки староукраїнської мови та мистецтва.
Середню освіту майбутній письменник здобув у селі Білеві, потім навчався в Дубенському медичному училищі, де отримав диплом фельдшера.
Працював фельдшером, служив в армії, після армії вступив на філологічний факультет Рівненського педінституту, жив цікавим і насиченим літературним життям. Ще в студентські роки він зі своїми публікаціями вийшов на сторінки літературно-художнього журналу "Вітчизна", щорічника "День поезії". Головною темою наукових зацікавлень молодого філолога стала творчість Валер'яна Поліщука, який починав повертатися до читача в час так званої "хрущовської відлиги".
Потім - журналіст, керівник Рівненського обласного літоб'єднання і відповідальний секретар Рівненської організації Національної спілки письменників України. Багато пише для дітей та юнацтва.
Автор роману "Сніги непочаті" про середньовічну Волинь, повістей на античну тематику, оповідань та віршів про природу і рослинний світ Рівненщини. Літературну діяльність розпочав на початку сімдесятих років, коли в журналі "Барвінок" з'явилося його оповідання "Грім". Невдовзі виходять книжки для дітей: "Зелені сусіди" (1978), "Що шукала білочка", "Дивосил-зілля" (1980), "Що сказав би той хлопчик" (1981), "Де ночує туман" (1984).
Етапним у житті ще початкуючого письменника став 1978 рік: У київському видавництві "Веселка" були випущені відразу дві його книжки оповідань для дітей - "Що шукала білочка" і "Зелені сусіди". Перші збірки визначили основне спрямування творчості Євгена Шморгуна - писати для тих, хто ще не навчився читати, а також для молодших школярів, навчати їх розуміти природу, прищеплювати їм співчутливість, потяг до знань.
Вибравши одного разу своєю основною темою природознавство, Євген Шморгун розширює діапазон зацікавлень від книжки до книжки. Важливою віхою в його творчій біографії стала чудово видана книжка "Дивосил-зілля" (1980) з гарними ілюстраціями Євгена Попова та Михайла Усова. Жанр сформульовано так: "Оповідання про рідкісні рослини".
"Це напрочуд вдалий сплав художньої і науково-популярної літератури, який подекуди вже й називають науково-художньою. І це тим більш радісно, що маємо вже третю книжку журналіста, яка засвідчує: у літературу прийшла людина зі своєю темою, своїм баченням світу", писав О.Єфімов.
З 1984 року Є.Шморгун - член Спілки письменників України, керівник літоб'єднання при редакції газети "Зміна".
З 1989 по 2000 роки очолював Рівненську обласну організацію Національної Спілки письменників України.
У 1989 р. львівське видавництво "Каменяр" випустило збірку "Вогник-цвіт", а видавництво "Веселка" - повість про Гомера "Дорога до Іліона". Є.Шморгун своєю повістю "Дорога до Іліона" ставить багато запитань - і не дає однозначних відповідей. Притча ніяк не бажає вкладатися в причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, що сьогодні іменуємо детермінізмом. Адже співець-поет наприкінці повісті трохи по-іншому оцінює хиткий, непевний світ: він існує для кожної людини "доти, доки існує її - тільки її острів. Не має значення, якої він величини. Бо ніде більше немає такої трави, такої криниці, такого тепла, як на твоєму острові".
Оцінюючи повість, відомий критик Михайло Слабошпицький у "Літературній панорамі" 1990 року писав: "Справді висока питома вага слова і самого автора, і його персонажів... Це твір нової літературної якості в творчості самого Є.Шморгуна, а також у нашій прозі, тематично пов'язаній із осмисленням минулого".
З подорожніх нотаток складалися книги, серед яких -"Мова зела" де, за свідченням самого автора, зібрано "оповідання про рослинну символіку українського народу".
Євген Шморгун разом з відомим травознавцем на просторах Полісся Носалем І.М. виявив рідкісні рослини, позначивши на карті місця, де вони збереглися, аби забезпечити їх захист. У "Мові зела" зачаровує не стільки романтизація рослинного світу, що нас оточує, скільки заглибленість у фольклорний масив легенд, переказів, повір'їв, замовлянь, обрядів, пісень. При цьому впадає у вічі великий обсяг опрацьованої автором літератури з археології, історії дохристиянських часів, образотворчого мистецтва, ботаніки, простежено, як рослинна символіка зринає у творах українських письменників (Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ'яненко, Іван Драч та ін.).
Свій задум книжки Євген Шморгун пояснив так: "В українців за віки склалася багата рослинна символіка. Вона зросла і розквітла не на запозиченнях, а на ґрунті власного світобачення і власної художньої творчості. І це є ще одним свідченням самобутності нашого народу, древності його витоків, глибинності його коренів".
У 2000 році Євгенові Шморгуну було присуджено одну з найпочесніших письменницьких відзнак України - державну премію імені Лесі Українки. Таку високу оцінку дістала книжка "Мова зела", яка стала свого роду підсумковою у більш як сорокарічній творчій діяльності письменника. Адже весь цей час однією з визначальних його тем була тема малодослідженого рослинного світу Рівненщини, неповторної краси рідного краю. З такою глибокою обізнаністю, з таким прозорим, зворушливим ліризмом про це до Є.Шморгуна, здається, не писав ніхто.
Хоч Євген Шморгун більше відомий як прозаїк, що пише про природу для читачів шкільного віку, все ж час від часу пробував сили у творах із більш розгорнутим сюжетом, ширшим охопленням подій із життя головного персонажа (повісті "Дорога до Іліона", "Плач перепела", "Криниця в бережку"), написав драму "Кличу живих!", усе життя вважає за потрібне висловлювати ліричні почуття і у віршах (збірка "Вірші різних років"), часто звертається до публіцистики.
Повість "Плач перепела" (1998), одна серед більш масштабних творів прозаїка, стала чи не першою в українській літературі спробою правдиво відобразити сповнене драматизму життя західноукраїнського населення у перші повоєнні роки. Письменник із неабиякою психологічною точністю показав не тільки світоглядні, але й морально-духовні побудники, спонукальні чинники поведінки своїх героїв. Майже всі вони - люди позитивних якостей, але як же важко зберігати їм гідність, опинившись перед необхідністю або прийняти правила поведінки антигуманних правителів, або стати на шлях неприйняття режиму і навіть боротьби з ним.
Деякі твори Євгена Шморгуна включено в підручники для школярів молодших класів. Вони формують підростаюче покоління, запам'ятовуються, западають у душу, адже в них іде мова про те, що так співзвучне дитячому світовідчуттю.
У 2008 р. у видавництві "Азалія" (Рівне) налагоджено випуск тритомника вибраних творів Є.Шморгуна. У 2009 році на світ народився третій том його творів. 1 том базується на основних розділах - книгах: "Забуті боги предків" ,"Мова зела", "Зелені сусіди", "Ключ-трава", "Казочки-розказочки", "Тиха радість". 2 том базується на повісті "Дорога до Іліона", повісті "Не повтори мене", роману "Сніги непочаті", п'єси "Кличу живих", есе "Шість століть Велигорських".
Як редактор видавництва "Азалія" Євген Іванович благословив у світ книги кількох десятків авторів, зокрема і молодих, відкрив нові імена на літературній карті області. Був серед засновників літературно-краєзнавчого журналу "Погорина", що його випускає Рівненська письменницька організація. Як голова редакційно-видавничої групи з випуску серії книг "Реабілітовані історією" підготував видання про складні сторінки в історії Західної України, долю маловідомих борців за незалежність України.
Письменник не обмежується літературною діяльністю. Він - відомий на Рівненщині видавець, дослідник творчості Валер'яна Поліщука, Бориса Тена, Уласа Самчука. Збираючи матеріали про діяльність на Рівненщині Української повстанської армії, про репресії сталінської влади, опублікував близько 20 збірників документів, випустив нарис "Рано-вранці вітри заголосять..." - про талановиту родину Кульчицьких, члени якої брали участь у національно-визвольній боротьбі, пройшли через Дантові кола пекла сталінських репресій. Такого роду факти письменник осмислював і у своїх художніх творах, наприклад, у повісті "Плач перепела".
Євген Шморгун - письменник різносторонній, оригінальний. Він не зупиняється на досягнутому, шукає нові теми, образи, композиційні елементи творів, багато працює над словом. У письменника вчаться майстерності його молодші колеги, яких він повсякчас підтримує на нелегкому літературному шляху і яким усіляко сприяє у випуску книжок через рівненське видавництво "Азалія".
Для поезії потрібно щось більше, ніж просто ефектна думка, несподіване порівняння. Вибираючи свідомо приглушені, стримувані інтонації Є.Шморгуна, усвідомлюєш: світ постає в його творах у своїй первозданності, світ високий і чистий, до якого людина владна хіба що торкнутися щемливим спогадом дитинства, чистим і незатьмареним. Його талант виходить із патріотичної душі, його надзвичайна енергія, якій позаздрив би кожен підліток, оживляє всіх, хто перемовиться з ним хоч словом. Запал цього немолодого, однак геніального чоловіка опановує кожного, хто з ним знайомий.
(За матеріалами сайту УкрЛіб)
Твори Євгена Шморгуна
|
1. Шморгун Є.І. Громове дерево. Роман-дослідження. - Рівне: Волинськіобереги, 2019. - 220с.
"Громове дерево" - книга для сучасників. Бо відома столітня давність у ній відкривається читачеві невідомими сторінками, раз у раз ненів'язливо перевисаючи в сьогодення.
|
|
2. Шморгун Є. І. Снігури: Повість. - Рівне: ПП Лапсюк В.А., 2017. -72с.
У повісті "Снігури" простежується, як нинішня війна з Росією відлунює в серцях і долях сибіряків - нащадків колишніх спецпереселенців із України.
|
|
3. Шморгун Є.І. Твердь: світлинки людської пам'яті та історії із часів будівництва Пересопницького монастиря. - Рівне: Азалія, 2012. - 313с.
Головний герой цієї книги князь Мстислав Ярославович Німий був одним із найвідоміших воїнів - богатирів кінця ХІІ - початку ХІІІ століть. Навіть "Літопис руський" зазначав, що "був той муж дужий".Та найбільшим подвигом цього князя стало утвердження на Пересопницькій землі монастиря, в якому згодом зявилася українська Першокнига.
|
|
4. Шморгун Є. І. Грибовий хоровод : вірші ; Книжка - розмальовка / Є. І. Шморгун. - Рівне : ПП Лапсюк В. А., 2011. - 27 с.
До збірки увійшли нові вірші, написані автором для наймолодших читачиків.
|
|
5. Шморгун Є.І. … І пітьма не здолала його: сторінки буття "Пересопницького Євангелія". - Рівне: Азалія, 2011. - 163с.
Клеванські єзуїти , звіряючи із описом майно Пересопницького монастиря, подарованого їм князем Чорторийським, виявили, що знамените рукописне Євангеліє кудись зникло… Про те, як у першій половині ХVІІ століття наші предки рятували свою Першокнигу від ворожого глуму, а можливо, й від знищення, йдеться у творі.
|
|
6. Шморгун Є.І. Твори в 3 т. - Рівне : Рівненська друкарня.
Т.2. - 2008. - 571 с. - Зміст : повісті : Дорога до Іліона; Не повтори мене ; роман : Сніги непочаті ; п'єса : Кличу живих!
Т.3. - 2008. - 580 с. - Зміст : повісті : Плач перепела ; Криниця в бережку ; оповідання : Квіти дикої груші ; Станція повноліття ; Хата скраю ; Митькові тополі ; Хай живе Юхимка! та ін. ; вірші : Моя пісня ; На мосту ; Вечірнє ; Шляхи ; Про своє та ін.
|
|
7. Шморгун Є.І. Сніги непочаті : історичний роман. - Рівне : Азалія, 2005. - 344 с.
Твір про середньовічну Волинь. Головним героєм роману є син Коваля Митро, який став боярином князя Федора та другом його сина Дашка. Твір починається з того, що Митро рятує Дашка від смерті під час полювання. Фактично завдяки цьому він стає другом княжича й боярином. У творі йдеться про нелегке життя молодого боярина, який значну частину свого часу проводить на війні та походах. Дія роману відбувається в різних місцях - це й Остріг, і рідна для Євгена Шморгуна Пересопниця, Кременець, Дубно, Рівне, села Волинського краю, а також Київ, Галичина, Поділля, які зазнавали постійних татарських нападів.
|
|
8. Шморгун Є.І.Тиха радість: Оповідання про природу. - Рівне: Азалія, 2003. - 120с.
Автор тішить себе надією,що ця книжка відкриє читачеві ряд цікавинокі таємниць Рідної природи, пробудить у нього прагнення самому долучитись до пізнання їх..
|
|
9. Шморгун Є.І. Плач перепела: Повість. - Рівне: Азалія, 1999. - 120с.
Час світобачення молодої людини, яка тільки-тільки входить у самостійне життя. Події відбуваються на Рівненщині у перші повоєнні роки.
|
|
10. Шморгун Є.І. Забуті боги предків: Оповідання : Для мол. та сер. шкіл.віку . - К.: Веселка, 1994.- 79с.
Ця книга познайомить читача з головними міфічними богами наших далеких предків - бога Рода, грізного Перуна, Матері Всесвіту Лади, володаря небесного вогню і світла Сварога, богині річок і струмків Дани та багатьох інших.
|
|
11. Шморгун Є.І. Ключ-трава : наук.-худож. кн. [про маловідомі та рідкісні рослини] : для серед. шк. віку ; худож. І. Ком'якова, О. Лебедєва. - К. : Веселка, 1990. - 228 с. : кольор. іл.
Автор запрошує читача у цікаву мандрівку зеленими просторами рідного краю, розповідає про багатство і красу природи, знайомить з багатьма рідкісними рослинами, їхніми лікувальними властивостями. Читач знайде у книжці багато захоплюючих легенд, переказів, які упродовж століть складав народ про своїх зелених друзів.
|
|
12. Шморгун Є.І. Вогник-цвіт: Повість, оповідання. -Львів: Каменяр, 1989.- 240с.
До книги входять повість "Криниця в бережку" та оповідання про колгоспне село, його людей. Автор оспівує красу рідного Полісся , показує нерозривний зв'язок між людиною і природою.
Твори, опубліковані у збірниках і періодичних виданнях
|
|
Шморгун Є. Азалія : із кн. "Ключ - трава" // Азалія : літ.-краєзн. календар на 1993- й рік. Вип. 1. - Рівне, 1992. - С. 8 - 9.
Шморгун Є. Ліхтарик : оповідання // Погорина : літ.-мистец. альм. - Рівне, 1994. - Вип. 1. - С. 74.
Шморгун Є. Первісток ; оповідання // Шевченкові верстви : твори літераторів, краєзнавців та митців Рівненщини, присвячені Великому Кобзареві. - Рівне, 1996. - С. 87 - 92.
Шморгун Є. Снігури : повість [Текст] / Євген Шморгун // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2016.
Шморгун Є. Біля тамтого берега : Етюди з книги / Є. Шморгун // Надслучанський вісник : Громадсько-політична газета. - 2015. - N 64/8 верес./. - С. 6.
Шморгун Є. Друге тепло : [Оповідання] [Текст] / Євген Шморгун // Розкажіть онуку. - 2012. - №1/2/січ./. - С. 159.- № 11/12. - С. 31-62.
Шморгун Є. Забуті боги предків : укр. язичницький пантеон // Людина і світ. - 1996. - № 6. - С. 32 - 35.
Шморгун Є. Губківський замок : [із кіносценарію "Легенди Соколиних гір"] // Азалія : літ.-краєзн. календар на 1993-й рік. Вип. 1. - Рівне, 1992. - С. 48 .
|
|
Література про життя та творчість письменника
|
|
Євген Шморгун// Сучасні письменники Рівненщини: історія, біобібліографічні довідки, контакти.- Рівне: "Письменницька робітня "Оповідач", 2016.- С.153-154.
|
|
Євген Іванович Шморгун // Літературна Рівненщина : антол. - Рівне, 2005. - С. 499.
|
|
Шморгун Євген Іванович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. - Рівне, 2005. - С. 204.
|
|
Дем'янчук Г. Євген Шморгун : літ. портрет / Г. Дем'янчук. - Рівне : Азалія, 2000. - 24 с.
|
|
Боровець Б. Т. Поліссям народжене слово [Текст] : літ. портр. / Б. Т. Боровець . - Рівне : Волинські обереги, 2012. - 193 с.
|
|
Боровець Б. На діком брєгє Іртиша [Шрифт Брайля И Муна] / Б. Боровець // Надслучанський вісник : громадсько-політична газета. - 2017. - N 42/7 червю/. - С. 5. (рецензія на повість Є.І.Шморгуна "Снігури")
|
|
Марцинюк Т. Чому перепели плачуть? / Т. Марцинюк // Наслучанський вісник. - 2000. - 22 листоп.
|
|
Тертишна І. Повість Євгена Шморгуна - високохудожній бестселер / І. Тертишна // Надслучанський вісник. - 2000. - 22 листоп.
|
|
Ковальчук Т. Природа рідного краю : інтегровані уроки природознавства, екології та читання [Текст] / Т. Ковальчук // Початкова освіта : перша всеукраїнська газета для першого вчителя. - 2017. - № 6. - С. 13-19.
|
|
Бондючна Ю. Відлуння Найтеплішої землі [Текст] : рецензия / Ю. Бондючна // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2012. - №24/14 черв./. - С. 8. ( рецензія на книгу Є.І.Шморгуна "Твердь")
|
|
Євген Шморгун - редактор книг
|
|
Боровець Б.Заглада: Роман-мозаїка.-Рівне:ППЛапсюк В.А., 2016.-328с.
|
|
Боровець Б. Леонід Куліш-Зіньків : літ. портрет / Борис Боровець. - Рівне : Азалія, 2002. - 23 с.
|
|
Велесик П. Таємниці лісів Рівненщини : худож.-документ. кн. / Петро Велесик. - Рівне : Азалія, 2001. - 213 с.
|
|
Волинські дороги Уласа Самчука : зб. / упоряд. Я. Поліщук. - Рівне : Азалія, 1993. - 108 с. - (Реабілітовані історією).
|
|
Дем'янчук Г. С. Звідки тече та річка [Текст] : тайнопис природи рідного краю у легендах, переказах, художній та історичній літературі / Г. С. Дем'янчук ; ред. Є. Шморгун. - Рівне : Азалія, 2001. - 127 с. : іл. - ISBN 966-7518-58-2 : 8.00 грн.
|
|
За відсутністю провини : довід. : про репресованих жителів Рівненщини, реабілітованих у 50-ті роки. - Рівне : Азалія, 1994. - 62 с. - (Реабілітовані історією)
|
|
Повстанський рух отамана Тараса Бульби-Боровця : дослідження, спогади, док. / упоряд. Й. Пацула. - Рівне : Азалія, 1998. - 183 с. : іл. - (Реабілітовані історією).
|
|
Проріст : літературний альманах. Вип. 9-ий / упоряд. та ред. Є. Шморгун. - Рівне : Азалія, 2012. - 59 с. : фото. - (Бібліотечка Рівненської "Просвіти").
|
|
Погорина : літ.-мистец. альм. - Рівне : Азалія, 1994. - Вип. 1. - 1994. - 74 с. Вип. 2. - 1998. - 96 с. Вип. 3. - 1999. - 63 с. Вип. 4. - 2002. - 144 с. Вип. 5. - 2003. - 136 с. [Вип. 1]. - 2006. - 150 с. Вип. 2/3. - 2007. - 304 с. Вип. 4/5. - 2008. - 291 с. Вип. 6/7. - 2008. - 311 с.
|
|
Праск С. Здобути або не бути : іст. роман-трилогія / Святослав Праск. - Рівне : Азалія, 2003. - 688 с. 464.
|
|
Праск С. Столочене жито : роман : кн. 1 / Святослав Праск. - Рівне : Азалія, 2005. - 200 с.
|
|
Симонович Є.М. Родовід Симоновичів. - Рівне: "Азалія", 2004. - 512с.
|
|
Айпін Є. Божа мати в кривавих снігах [Текст] : роман / пер. з рос Є. Шморгуна. - Рівне : ПП Лапсюк В. А., 2011. - 230 с. - 25.00 грн.
|
|
Євген Шморгун - літературний критик
|
|
Олена Теліга : [1907 - 1942 : біогр. нарис] // Азалія : літ.-краєзн. календар Рівненщини на 1994 рік. - Рівне, 1993. - Вип. ІІ. - С. 100 - 106.
|
|
Письменник Валер'ян Поліщук // Із криниці печалі : зб. спогадів та док. : Вип. 1. - Рівне, 1993. - С. 4 - 5.
|
|
Жив у Рівному книжник : до 100-річчя від дня народження [письменника Л. Кравцова] // Погорина. - Рівне, 2003. - Вип. 5. - С. 97 - 99.
|
|
Осяяне його любов'ю : [про тему природи в творчості Г. Дем'янчука ] // Дем'янчук Г. Звідки тече та річка : Тайнопис природи рідного краю у легендах , переказах , худож. та іст. л-рі. - Рівне, 2001. - С. 126.
|
|
Тен Б. (1897 - 1983) Скороминувших років буревій : літ. спадщина. Спогади про Бориса Тена. Документи : [зб. поезій, перекладів, листів] / Борис Тен ; худож. О. Литвин. - Рівне : Азалія, 1998. - 125 с. : іл. - (Реабілітовані історією).
|
Підготувала
бібліотекар читального залу
Діхтяр Г.М.
|