"Автор історичних та фантастичних романів - Валентин Чемерис"
(до 85- річчя від дня народження)
"Життя вимірюється не кількістю прожитих років,
а тим, що встиг зробити, який слід залишив на землі,
скільки добра подарував людям" В.Чемерис
Письменник і журналіст Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в с. Заїчинці Семенівського району Полтавської області.
Звідси походять його "географічні" псевдоніми: Грицько Псьол, Сидір Хоролець (річки Псел та Хорол протікають у тій місцевості: "…Хорол - то моя рідна - найрідніша річка"), В. Заїченський (від назви рідного села).
Батьки були колгоспниками. Як розповідає письменник у своїй автобіографічній книзі "Це я, званий Чемерисом…", Лука Макарович належав до спілки "Геть неписьменність!", був членом Всеукраїнської надзвичайної комісії. Разом із друзями й родичами організував у селі першу хату-читальню, був її завідувачем, а потім вчителем. Так він познайомився з майбутньою дружиною - своєю на рік меншою за нього ученицею Олександрою Яківною, у дівоцтві Гуржій.
Від батька Валентин Лукич успадкував любов до гумору, літератури, а також уміння жартувати. Змалку Лука Макарович любив книги, напам'ять знав поезії Тараса Шевченка, уривки з "Енеїди" Івана Котляревського, брав участь у сільському гуртку художньої самодіяльності. У нього добре виходило грати в комедіях, особливо роль Стецька зі "Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненка.
Згодом його - активіста, комсомольця - взяли інструктором у райком партії. З понеділка до суботи включно батько жив у Семенівці, й лише раз на тиждень навідувався додому в Заїчинці. Тому мати була на господарстві сама з двома малими дітьми - Валентином і його молодшим братом Віталієм. Загалом, крім Валентина, у подружжя народилося двоє дітей - Ніна й Віталик, але обоє померли в дуже ранньому віці через хворобу легень.
Згодом батька перевели в Богуслав Київської області. Там сім'я жила близько року в комунальній квартирі. У 1940 помер менший братик Валентина. Потім спалахнула війна. Більше письменнику протягом усього життя так і не вдалося побувати на могилі брата, про що він постійно згадував і переживав.
Батько пішов на фронт. Мати залишилася сама в чужому місті з дитиною, а тому прийняла рішення, незважаючи на небезпеку, рушати додому, в Заїчинці. Дорогою вони потрапили під бомбардування, але дивом уціліли, хоча і втратили все своє збіжжя. Матері доводилося випрошувати їжу в людей, щоб нагодувати малого, аж поки не дісталися до рідного села. А через тиждень в Заїчинці прийшли німці.
Два роки сім'я жила на окупованій території, але оскільки на той час Валентин був ще дитиною, після завершення війни цей факт не відобразився негативно на його долі. Коли хлопцеві було дев'ять років, батько помер від хвороби легенів, яку погіршили важкі умови життя як на фронті, так і вдома після повернення в окуповане село.
Загалом на Полтавщині письменник прожив 16 років.
У підлітковому віці Валентин захворів, і мати з сином переїхали в Дніпропетровськ, щоб лікуватися в клініці імені Мечникова.
З того часу до 1993 року жив у Дніпропетровську, а потім перебрався до Києва. Після школи працював спочатку в радгоспі "Нижньодніпровський" і на металургійному заводі імені Комінтерну. Пізніше перейшов до "словесної" діяльності - був журналістом у газетах Дніпропетровщини, працював у видавництві "Промінь".
Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві(випуск 1972 року).
Валентин Чемерис - різноплановий і різножанровий письменник. Писав і веселі, і серйозні твори для дорослих і дітей. Почав із гумору й сатири, пізніше писав історичні твори ("Ольвія", "Марина - цариця московська", "Ярославна"), фентезі ("Агент чужого розуму"), науково-фантастичну й навіть любовно-фантастичну прозу ("В сузір'ї Дракона", "Приречені на щастя").
Майже в кожному з цих напрямків відзначений літературними преміями. У тому числі за історичний роман "Смерть Атея" 1990 року отримав премію імені Дмитра Яворницького, за гумористичну збірку "Еліксир для чоловіків" - того ж року премію імені Остапа Вишні. Усього має десять літературних нагород, а також державні нагороди (кілька орденів, відзнаки Кабінету Міністрів України та інші).
З 1963 року став членом Спілки письменників України. Враховуючи, що публікуватися почав у 1962, можна сказати, хист гумориста помітили й оцінили швидко. Павло Глазовий (який, до речі, родом теж із Семенівського району) називав його сміхотворцем високого рангу, без якого важко уявити українську гумористику.
Твори Валентина Чемериса, опубліковані в радянські часи, на перший погляд "просували" більшовицьку ідеологію. У них, як годиться, критикувався капіталізм, подавалися атеїстичні погляди. Наприклад, у романі "Білий король детективу" 1978 року він показував людиноненависницьке капіталістичне суспільство. У романі "Приречені на щастя" (1985) головних героїв, які стали першими мешканцями планети внаслідок аварії космічного корабля, звати Адам і Єва. Тобто подається "світська" теорія появи перших людей. Однак його твори часто мали "подвійне дно" (як і твори багатьох інших талановитих письменників того часу). На перший погляд - відповідали вимогам свого часу, а в глибині приховували щось інше, важливіше, іноді протилежне. Наприклад, так у нього поєднуються видимий на перший погляд атеїзм із зізнанням, що в радянські роки весь час потай пишався, що належить до "християн планети Земля". Власне гумор і фантастика й давали можливість поєднувати непоєднуване, говорити одне, а мати на увазі інше.
Був надзвичайно продуктивним автором. У його бібліографії тільки книг налічують 72 назви. А крім того, були ще численні публікації в пресі.
Твори Валентина Чемериса перекладалися болгарською, німецькою, польською, румунською та іншими мовами.
У 2016 році вийшла фантастична пародія російською мовою "С лопатой на Луну", вміщена в альманасі "Этот фантастический мир" (виданий в Єкатеринбурзі). У книзі не вказано, чи був твір перекладним, водночас україномовний варіант із такою назвою в бібліографії автора не значиться.
Найкращі історичні романи письменника ввійшли в серію "Історія України в романах" харківського видавництва Фоліо.
У 1989 Валентин Чемерис став головою правління Дніпропетровської Спілки письменників України. На цій посаді він працював, доки не переїхав у Київ 1993 року.
У Києві починається його "літературно-політична" діяльність: два роки працював в адміністрації Президента України Леоніда Кравчука головним консультантом з питань літератури.
У Києві Валентин Лукич продовжував займатися журналістською діяльністю. У 1994-1995 роках був заступником головного редактора журналу "ВУС", пізніше -заступником головного редактора журналу "Літературна Україна". Також він значиться як один із засновників "Літературної України".
У 1996 підіймається ще вище кар'єрними сходинками Національної спілки письменників України, стає її секретарем, членом Президії та Вищої Ради.
У біографії письменника, опублікованій на сайті Верховної Ради України, вказано, що Валентин Чемерис був одружений із Клавдією Іванівною, яка померла 2000 року. У 1966 році в них народилася донька Оксана, а через два роки - син Ярослав. Донька - філолог, а син працював спортивним тренером, займався бізнесом у Дніпропетровську.
Водночас у більшості біографічних довідок його дружиною значиться Людмила Іванівна Карпова-Чемерис, яка працює в Києві на кафедрі суспільних наук Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
Чемерис В. Л. Амазонка; Київ - Соловки / Валентин Чемерис; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків:ЛА "Час читати", 2016. - 507 с.
Книжка присвячена поетам XX століття.
Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті "Амазонка", вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини? Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог - стає хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному Бабиному Яру в Києві в лютому1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли німецькі фашисти.
Про трагічну долю чотирьох поетів: Крушельницьких - батька Антона й сина Івана, та Вороних - батька Миколу й сина Марка, про їхнє життя, творчість, любов і загибель під час сталінського "Великого терору" 1930-х років читач дізнається з роману-есе "Київ-Соловки".
Чемерис В. Л. Анна Київська: роман /Валентин Чемерис; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Фоліо, 2016. - 220 с.
Роман присвячений доньці Ярослава Мудрого, красуні Анні, першій королеві Франції. Вона подарувала Генріху І не тільки спадкоємця корони - Філіпа, а й значною мірою змінила хід французької історії. Смілива, розумна та освячена королева поступово стає співправителькою Генріха. ЇЇ підписи стоять поруч з підписами короля на важливих державних указах. Але чи була щаслива ця жінка і де вона закінчила свй земний шлях, про це не знає ніхто...
Чемерис В. Л. Аравійська пустеля: іст. роман / Валентин Чемерис; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Фоліо, 2016. - 443 с.
У цій книжці дорослих і дітей зацікавить погляд автора на події, які відбувалися в різні роки, - з проекцією на сьогодення. Своєрідна мандрівка Україною разом з письменником стане справжньою екскурсією із захоплюючими краєвидами та цікавими розповідями, якими Валентин Чемерис начебто стверджує, що доля однієї людини, її почуття та думки так само важливі, як доля народів, події, з яких потім твориться історія.
Чемерис В. Л. Марина - цариця московська: іст. роман / В.Л. Чемерис; худож.-оформлювач О.М.Іванова. - К: ДОВЖЕНКО БУКС, 2016. - 699 с.
Свої листи на батьківщину вона підписувала: "Марина - цариця московська". І вона була нею - царицею московською. Щоправда, всього лише дев'ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь.Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи історії) стала царицею і жоною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними, а її - царицею Смути. Про це й розповідається в романі Валентина Чемериса. А ще про кохання Марини до молодого царя Дмитрія, про останню її любов до козацького отамана Івана Заруцького, про криваву трагедію, що її спіткала, і про подальшу долю московської цариці, чиє життя так рано урвалося - у 26 років - у башті Коломенського кремля і яка вже після своєї смерті буде оголошена відьмою і чаклункою…
Чемерис В. Л. Рогнеда: роман/ Валентин Чемерис; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. - Харків: Орбіта, 2016. - 283 с.
"Рогнеда" - роман-сказання про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все, здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та суперництва двох рідних братів - Ярополка і Володимира Святославичів, коли виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо "сином рабині". Таких образ Володимир не прощав нікому…
Чемерис В. Л. Ярославна/ Валентин Чемерис; худож.-оформлювач О.Д.Кононученко. - Харків: Фоліо, 2015. - 508 с.
Ярославна - одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича. Відомі й невідомі перипетії її життя та любові вже дев'ять століть хвилюють читачів. "Ярославна" - це роман про княжі міжусобиці, що колись підірвали Русь, це розповідь про віковічну боротьбу з кочівниками. Роман переповнений динамічних і бурхливих пригод, пов'язаних з походом князя Ігоря.
Чемерис В. Л. Генерали імперії: іст. романи /Валентин Чемерис. - Харків:ТОВ "Бібколектор", 2013. - 380 с.
Петро Дорофійович Дорошенко і Карл Густав Еміль Маннергейм... Що спільного між ними, чому відомий український письменник Валентин Чемерис з'єднав розповідь про долю цих двох історичних постатей у одну книжку? Один жив у XVII столітті, а другий - більш ніж на два століття пізніше, один був українцем, а другий - фіном. Але якщо придивитися уважніше, то спільного у українського гетьмана та національного героя фінів багато. Вони певний час служили імперії, вони обидва домоглися високих чинів у неї. Але і у Дорошенко, і у Маннергейма було в серці щось, перед чим не спроможні встояти ані чини, ані імперії. Це "щось" - любов до батьківщини. Саме заради цього і Дорошенко, і Маннергейм кинули виклик імперії, саме цьому вони присвятили своє життя…
Чемерис В. Л. Ольвія: роман / В.Л. Чемерис. - К.: "Техніка", 2013. - 412с.
В романі "Ольвія" йдеться про конкретну і важливу історичну подію - війну між скіфами та могутнім перським військом царя Дарія, що відбувалася наприкінці VI століття до нашої ери. А на тлі цієї війни розгортається історія короткого і трагічного життя юної гречанки Ольвії, яка заради союзу зі скіфами іде заміж за скіфського царя Тапура...
Чемерис В. Л. Фортеця на Борисфені: іст. роман / В.Л. Чемерис; худож.-оформлювач С.В.Кривенченко. - Харків: Фоліо, 2012. - 443 с.
Роман "Фортеця на Борисфені" присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Невеликому, але дуже важливому, який став предтечею Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою, під час якої українці гідно боронили свою честь та землю від польської шляхти, і тільки зрада не дала їм можливості перемогти...
Чемерис В. Л. Смерть Атея: іст. роман /Валентин Чемерис. - Харків: Фоліо, 2011. - 384 с.
"Атей, який воював з Філіппом, сином Амінти, мабуть, був господарем усіх тутешніх варварів" - так писав грецький історик Страбон. А інший історик, римлянин Помпей Трог, зазначав, що Атей "на рівних вів переговори з Філіппом Македонським". Зі слів поважних істориків ми знаємо, що скіфський цар Атей, який жив у IV столітті до н.е. був людиною, якнайменше, неординарною. І дійсно, саме при ньому Скіфія досягла піку своєї могутності. Військо Атея було непереможним, ніхто не міг встояти на його шляху. Про цю людину, про те, як жили наші далекі предки - скіфи, розповідає у своєму романі відомий український письменник Валентин Чемерис.
Чемерис В. Л. ЇЇ звали янголом смерті: іст. повісті. - К.: Укр. письменник, 1999. - 239с.
Історичні події, які описані в повістях відбуваються в різний період на просторах Скіфії, Київської Русі, козацької України.
Чемерис В. Л. Скандал в императорском семействе: Исторический роман. - К.: Рад. пысьмэннык, 1988. - 415с.
В основі історичного роману - щастя і нещастя Публія Овідія Назона, видатного римського поета, творця "Любовних елегій" і інших віршів, і Октавіана Августа, римського імператора. У творі діють історичні особи - Полководець Антоній, цариця Клеопатра, поети Горацій і Вергілій, державний діяч Меценат, філософ Цицерон. Роман сповнений драматизму, розповідає про кохання і вірності, дружбу і зраду, про ті трагічні події, які протягом півстоліття йшли в Римській державі.
Чемерис В. Л. Три секунди на вибір: повісті, оповідання. - Дніпропетровськ: промінь, 1987. - 263с.
Подружжя ілюзіоністів Гейко десятки літ демонструє фокуси, і немає за них щасливішої пари. Але це тільки так здається зі сцени, бо одного - єдиного фокуса - як можна жити без любові - вони не в змозі розгадати.
Про кохання і вірність, про те що самотність щасливою не буває, про радість зустрічей і біль втрати, жагу діяльності в ім'я людського добра і мужність в роки війни, про край свій, його чисті води і ясні зорі, про незвичайні пригоди грибівників і рибалок розповідають ліричні повісті та оповідання.
Чемерис В. Л. Приречені на щастя: Фантастичний роман про Адама і Єву та про їхню любов. - К.: Рад. письменник, 1985. - 279с.
Роман-хроніка, роман-казка, роман-легенда - так можна визначити жанр твору сучасного українського письменника. Його головні герої Адам і Єва внаслідок трагічного випадку приречені на… щастя. Наперекір критичній ситуації, що склалася, долаючи відчай і горе, герої знаходять у собі мужність протистояти силам природи. Між ними народжується світле і чисте почуття. Вони, нарешті, знаходять одне одного.
Трагедія і оптимізм, лірика й посмішка стали тим сплавом, з якого й народився цей твір.
Публікації на сторінках періодичних видань
1. Бабак В.
Валентин Чемерис "Вітька+Галя, або Повість про перше кохання" : цикл уроків / В. Бабак // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2018. - № 7/8. - С. 45-53
2. Поліщук О.
Валентин Чемерис "Вітька+Галя, або Повість про перше кохання" : цикл уроків / О Поліщук, Л. Пилипович // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2018. - № 7/8. - С. 54-60
3. Чемерис В. Л.
Письменник про що пише? Про людську долю. Нема людської долі, то немає про що писати / В. Л. Чемерис // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 5. - С. 7-8
