Діяльність бібліотеки окреслена не лише її історичним минулим, але й сьогоденням. На її розвитку відбулись ознаки минулої і теперішньої політики. За весь період корегувалась структура і функції бібліотеки, але завжди залишилось незмінним основне її суспільне призначення-служити людям, бути їм світочем знань науки і культури.
За польської окупації у Березному було дві семирічні школи : одна - польська, друга – українська. Однак, в останній – вживання рідної мови обмежувалось. Тому місцева інтелігенція з дозволу властей 1928 році організувала на власні кошти хату- читальню і бібліотеку, які проіснували до 1938 року. Спочатку хата була в оселі Клима Баранчука (його доля склалась трагічно, за зв’язок з УПА була винищена вся його родина), потім – в оселі Ясковців. Всі члени “Просвіти “ відвідували хату – читальню. На власні кошти закуповували літературу, читали твори Т.Шевченка, І. Франка, І. Котляревського та інших українських письменників , передплачували газети. По книжки потрібно було їхати до Львова. Літературу здебільшого привозив Павло Луцик.
Збирались вечорами, читали вголос, співали пісні , адже “Просвіта” організувала прекрасний хор.
Часто виступали зі своїми піснями в клубі і на сільських сценах і таким чином, іноді заробляли гроші, які витрачались на закупівлю нових книжок для хати-читальні. Також організовували аматорський драм-гурток і вечорами в хаті – читальні проводили репетиції.
Згідно Постанови бюро Рівненського обкому КП(б) У наприкінці 1939 року було відкрито Березнівську районну бібліотеку.
Війна 1941-1945рр. Перервала плани бібліотечного будівництва. Тільки в 1946 році бібліотека відновила свою роботу, яка знаходилась по вулиці Андріївській в приміщенні Укрдруку. Книжковий фонд був сформований за рахунок подарунків читачів, надходжень з інших бібліотек країни, зокрема Полтавської області і нараховував 8730 примірників книг.
Першими працівниками бібліотеки були Смирнова Надія Савелівна, Дубровська Раїса Сергіївна, Луценко Раїса Миколаївна, Лідерман Броніслава Єнівна, Батюк Ксенія Михайлівна, Кравчук Дмитро Васильович .
Сільське населення району обслуговувалось книгою через хати- читальні, яких в 1949 році нараховувалось – 17
В наступні роки мережа бібліотек району продовжує розширюватись. Починає зростати книжковий фонд, кількість читачів, поглиблюється зміст роботи та вдосконалюються форми роботи з читачами.
Вже на початку своєї діяльності бібліотеки спрямовували зусилля на допомогу ліквідації безграмотності населення.
Книжковий фонд становив – 8139 примірників книг. З читачами проводились голосні читки, політінформації, огляди літератури. Бібліотекарі, підвищуючи свій професійний рівень , відвідували районні семінари культпрацівників, профспілкові семінари
На кінець 1954 року в районі нараховувалась 31 бібліотека, в тому числі сільських – 18 , при клубах – 10 , профспілкових – 3. Бібліотечний фонд нараховував - 12600 примірників книг. Поступово зростає книжковий фонд, кількість читачів, вдосконалюються форми роботи з читачами.
Популярною формою роботи з читачами були лекції, голосні читання з книг, газет та журналів, бібліографічні огляди, тематичні та літературні вечори, вечори на підприємствах, установах, організаціях.
В 1955-1960 рр. Була покращена кадрова база району. Частина працюючих, які не мали спеціальної освіти почали її здобувати , навчаючись заочно в спеціальних учбових закладах. На роботу прибували випускники Дубнівського культурно-освітнього училища.
В 1962 році бібліотека переведена в нове приміщення по вул.Київській, 10 ( де зараз знаходиться музей). На першому поверсі працювала дитяча бібліотека, на другому – районна бібліотека , які знаходились до 1977 року.
60-70 роки були періодом інтенсивного розвитку бібліотек. З висоти сьогодення саме цей період вважається найбільш заідеологізованим. Вся робота бібліотек проводилась під гаслом ленінських ідей, рішень партійних та комсомольськихз’їздів, відповідне тематичне забарвлення мали і масові заходи.
Серед форм і методів пропаганди книги перемагали ленінські суспільно-політичні читання, місячники пропаганди галузевої літератури, вечори-зустрічі з делегатами з’їздів КПРС та ВЛКСМ , передовиками соціалістичного змагання, ударники комуністичної праці.
З березня 1976 року в районі почалася централізація бібліотечної мережі, яка сприяла підвищенню якісного рівня обслуговування читачів, більш повного задоволення їх запитів та потреб на основі оптимального і раціонального використання єдиного фонду ЦБС
Мережа Березнівської ЦБС нараховувала – 45 бібліотек, з них 2- районних, 3- міських і 40- сільських бібліотек – філій, з бібліотечним фондом – 463295 друкованих видань та інших носіїв інформації. Ними користувалось –48552 читачів. Книговидача становила – 1019424 примірників літератури, відвідування – 416445. році районну бібліотеку було переведено в приміщення, яке знаходилось по вул.Корецькій ,4.
Успішному розвитку фондів, активному їх використанню , сприяла діяльність новостворених відділів комплектування і обробки літератури, організації і використання єдиного фонду, основними напрямками якого було вивчення якісного складу фондів, забезпечення планового, профільного його розвитку, координації комплектування, залучення додаткових коштів з метою поповнення книгозбірень новою літературою.
Бібліотечні фонди поповнювались літературою з Рівненського бібколектора, книжкового магазину “Книга – поштою”, збільшенню них сприяло залучення коштів з культфондів колгоспів і радгоспів. Вся література, яка надходила до ЦБА оброблялася у відділі комплектування та обробки літератури і розприділялася по бібліотеках-філіях і структурних підрозділах системи . Відділ організації та використання єдиного фонду систематично організовував тематичні добірки літератури на допомогу навчальному процесу, які передавалися з однієї бібліотеки-філіалу в іншу по- кільцевій пошті. Індивідуальні запити читачів – вчителів виконувались через МБА.
Період 1985-1990 рр. відзначився перебудовними процесами в усіх напрямках діяльності бібліотек. Покращилась матеріально –технічна база. Березнівська ЦБС в 1988 році нараховувала – 45 бібліотек-філій з бібліотечним фондом 536515 примірників творів друку, читачів – 36854, книговидача становила – 696163, відвідування – 226977. Першими в області серед центральних районних бібліотек Березнівська ЦРБ в 1988 році запровадила платні послуги, такі як гурток в’язання “Чарівниця”, вивчення іноземної мови, машинопису, продаж літератури з обмінним фондом. Ініціатором стала директор ЦБА Надія Іванівна Кучерук . Робота по впровадженню платних послуг розпочалась, насамперед , з покращення матеріально-технічної бази ЦРБ, створення затишку у бібліотеці, сприятливих умов для праці і відпочинку.