Мово рідна, звучи у нашім домі
|
|
Ти, рідна мово, - скарб від Бога,
Жива в народу на устах;
В майбутнє сонячна дорога
І наша гордість у світах
|
21 лютого ми святкуємо МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ - день "підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності". Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави. Її відзначають всі народи Землі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Рідне слово - це найдорожчий скарб людини. Цю думку неодноразово підкреслювали відомі культурні діячі. Але найглибше її розкрив Панас Мирний: "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка живого духу, багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування". Нашу українську мову Володимир Самійленко назвав "діамантом дорогим", Дмитро Білоус - "дивом калиновим", а Володимир Сосюра - "мовою солов'їною". Вона - "життя духовного основа", підкреслював Максим Рильський. "Рідна мова дорога людині, як саме життя", - говориться в народному прислів'ї.
Великі люди нашої землі завжди підкреслювали велике значення рідної мови в житті народу. Великий майстер російського художнього слова Іван Тургенєв присвятив російській мові свою чудову поезію в прозі, де є такі слова: "У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів про долю моєї батьківщини, - ти одна мені підтримка й опора, о велика, могутня, правдива і вільна російська мово!.." Аварський письменник Расул Гамзатов так висловився про мову свого маленького народу: "Моя рідна аварська мово! Ти моє багатство, скарб, що зберігається про чорний день, ліки від усіх недуг... Ти за руку, як хлопчика, вивела мене з аулу у великий світ, до людей, і я розповідаю їм про свою землю". За словами відомого чеського педагога Яна Коменського, тільки школа рідного слова може дати людині справжню освіту. А німецький педагог Й.Г.Гердер писав: "Хто не любить рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини".
Отже, людина, яка любить свій народ, є громадянином своєї держави, повинна добре володіти рідною мовою, бо, як зазначав французький письменник- просвітитель Вольтер, за шість років можна вивчити всі європейські мови, а рідну мову треба вчити все життя, щоб засвоїти її невичерпні глибини. І засвоювати потрібно, адже вчені довели, що найбільше виразити і розвинути свій талант, свої обдарування людина може тільки рідною мовою.
У світі налічується більше п'яти тисяч мов, серед них провідне місце займає й українська мова, якою розмовляють в Україні і поза її межами близько 45 мільйонів осіб. Це високо розвинута і багата за своїм словником мова (у "Великому тлумачному словнику української мови" зафіксовано 250 тисяч слів). Порівняймо відомий "Тлумачний словник живої великоруської мови" Володимира Даля, який містить 200 тисяч слів.
Українська мова, якою говорили ще наші предки, старовинна. Уперше її слова~(страва, кава, мед) були зафіксовані ще в V ст. н.е. відомим візантійським мандрівником та істориком Пріском Панійським. А в X ст. невідомий майстер на руків'ї меча, знайденого в Києві, вибив знайомі нам слова: "Коваль Людота".
Отже, у далекі від нас часи наші предки розмовляли мовою, близькою до сучасної української. Краса цієї мови відбита у численних фольклорних скарбах українського народу, зокрема в обрядових піснях, які творилися в сиву давнину. Пригадаймо хоча б найвідоміші слова із давньої веснянки: "А ми просо сіяли, сіяли, ой Див, Ладо, сіяли, сіяли...", де відбито світосприймання наших далеких пращурів ще в доісторичну епоху. Фольклористи дослідили, що ці слова дійшли до нас із трьохтисячолітньої давності.
Та мовою простого народу в період середньовіччя нехтували. Тому в X ст. в Київській Русі писемною літературною мовою стала не мова, якою розмовляли русичі в Києві, а старослов'янська мова - мова південних слов'ян, яку принесли нам християнські просвітителі Кирило і Мефодій. Аналогічна ситуація виникла і в Західній Європі, де літературною писемною мовою довгий час була латинь, а кожен народ у своїй державі розмовляв рідною мовою.
Але жива розмовна руська (праукраїнська) мова пробивала собі дорогу до визнання. І коли в XIV ст. Україна ввійшла до складу Великого князівства Литовського, то вона стала в ньому державною. Це свідчить про високий розвиток нашої мови у період Київської Русі.
Протягом наступних століть, особливо у XIX ст., давню українську мову відшліфували видатні українські письменники Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич та ін., і вона стала літературною в Україні, відбивши у своїх глибинах чарівну душу свого народу і вийшовши на світові обшири.
Любов до рідної мови є найприроднішим і найсвятішим людським почуттям, Це почуття, яке зароджується ще з маминої колисанки, потрібно розвивати і збагачувати протягом усього життя. І чим глибше людина вживається в рідну мову, тим ефективніше вона формується як духовна особистість з розвиненим почуттям національної самосвідомості, тим надійніше вона себе усвідомлює представником свого народу, бо "мова - то цілюще народне джерело", як підкреслює відомий український педагог Василь Сухомлинський.
З любові до рідного слова починається любов до України. Немає сумніву в тому, що той, хто любить рідну мову, всім серцем сприйме і справжні патріотичні почуття людини іншої національності.
В історії розвитку людського суспільства були мови, які у свій час були поширені, але згодом зникли, вимерли. Тому їх називають "мертвими". До таких мов належать старовинні мови з індоєвропейської мовної сім'ї: санскрит, латинь, кельтські мови та ін.
Латинь була офіційно писемною мовою в Стародавньому Римі ще з VI ст. до н.е., але коли могутня Римська імперія в середині першого тисячоліття припинила своє існування, почала зникати і латинська мова, на основі якої розвинулись романські мови. Правда, в епоху середньовіччя вона ще була літературною мовою в Західній Європі і використовувалась як писемна й розмовна мова серед католицького духовенства, у медицині, науці, дипломатії до XVI ст. Згодом вивчалася у навчальних закладах, збагатила наукову термінологію. Вона й зараз використовується у медицині, науці.
Санскрит (від давньоіндійського "оброблений, досконалий") - одна з літературно оброблених давньоіндійських мов. Вона була поширена у Північній Індії, починаючи з І тис. до н.е. Санскритом написані визначні пам'ятки релігійно-філософської думки, науки, художньої літератури, зокрема літературні пам'ятки з давньоіндійського епосу - "Рігведа", "Магабгарата", "Рамаяна". У І тис. н.е. на санскриті писалися літературні твори. Зараз санскрит зберігся як мова гуманітарних наук.
Серед інших "мертвих" мов індоєвропейської сім'ї можна назвати: галльську з кельтської мовної групи, анатолійські (з території сучасної Туреччини), фрігійську (з території колишнього Фрігійського царства), тохарську (на території Східного Туркестану), готську (з германської групи мов), полабську (зі слов'янської групи мов) тощо.
У світі були спроби створити кілька штучних мов: воляпюк, юропі, романід та ін. Але найвідомішою і найпоширенішою серед них є есперанто.
Створив її у 1887 р. для полегшення міжнародного спілкування польський лікар Людвіг Заменгоф. В основі цієї мови є лише 900 загальновживаних коренів і 16 граматичних правил без жодного винятку, наголос постійний - на передостанньому складі, алфавіт - на латинській основі. Ця штучна мова одержала назву "есперанто" (той, що сподівається) від псевдоніма польського лікаря, під яким він опублікував свій проект штучної мови.
У 1890 р. вперше в Україні в Одесі було створено осередок есперантистів, а на початку XX ст. (в 1905 р.) - Всесвітню есперантську асоціацію, яка щороку проводить міжнародні конгреси. У 1993 р. есперанто офіційно визнано літературною мовою. Нині в світі нараховується понад 100 періодичних видань мовою есперанто та 11 потужних радіостанцій ведуть регулярне мовлення нею. Видаються підручники, словники, твори художньої і наукової літератури у різних країнах світу. Найчастіше нею користуються лікарі.
Особливої популярності ця штучна мова набула в Україні в 20-х рр. XX ст., коли були видані підручники та українсько-есперантські словники в Коломиї, Харкові, Одесі, перекладені твори Т.Шевченка, І.Франка, М.Коцюбинського та інших письменників.
Серед інших штучних мов відомою є мова романід, яку створив угорський викладач Золтан Мадяр у 80-х рр. XX ст. Вона базується на міжнародному словесному матеріалі з романської, германської та слов'янської груп мов. Але основою є романська мова, звідси й її назва.
У світі є офіційні міжнародні мови, які використовуються в Організації Об'єднаних Націй, на міжнародних конференціях і форумах. Серед них - англійська, французька, німецька, іспанська, російська, китайська. На сьогодні більша частина населення землі користується китайською мовою, найбільша кількість - іспанською, а найпопулярнішою є англійська мова.
За матеріалами сайту: http://pedagogika.at.ua
|
"Барвистість одвічна народної мови -
Це щось невимовне, прекрасне, казкове:
І ласка любові, й червона калина,
І пісня досвітня в гаях - солов'їна"
П.Усенко
|
 |
Мово рідна, слово рідне!..: Вірші, поеми, статті: Для ст.. шк.. віку. - К.: Веселка, 1989. - 286с.:іл.
|
 |
Білоус Д.Г. Безцінний скарб/ Вступ. Ст.. В.Коптілова. - К.: "Укр. енцикл." ім.. М.П.Бажана, 2004. - 328с.: іл.
|
 |
Найдорожчий скарб: Слово про рідну мову: Поезії, вислови/ Упоряд. Лучук В.І. - К.: Рад. Письменник, 1990. - 390с.
|
 |
Чак Є.Д.Барви нашого слова. - К.: Рад.шк., 1989. - 176с.
|
|
"В народу нема скарбу більшого, як його мова. Слова - це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти"
Ю.Мушкетик.
|
 |
Півторак Г.Українці: звідки ми і наша мова. - К.: Наукова думка, 1993. -200с.
|
 |
Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциту: Док. І матеріали/ Упоряд.: Л.Масенко та ін.. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська акад.", 2005. - 399с..
|
 |
Ткаченко О.Б. Українська мова і мовне життя світу. - К.: Спалах, 2004. - 272с.
|
|
Рідна мова - мати єдності, батько громадянства і сторож держави.
Мікалоюс Даукша
|
 |
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр "Академія", 2004. - 368с. (Альма-матер)
|
 |
Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В. Українська мова: Навч. посіб. - К.: Знання-прес, 2006. - 259с.
|
 |
Ющук І.П. Українська мова. - К.: Либідь, 2003. - 640с.
|
|
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
Л. Костенко
|
 |
Пономарів О.Д. Українське слово для всіх і для кожного. - К.: Либідь, 2012. - 360с.
|
 |
Вихованець І.Р. Розмовляємо українською: мовознавчі етюди. - К.: Унів. Вид.-во ПУЛЬСАРИ, 2012. - 160с.
|
 |
Сучасна українська літературна мова: Підручник; За ред.. М. Плющ. - К.: Вища шк.,2003. - 430с.
|
 |
Сербенська О.А.,Волощак М.Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2011. - 204с.
|
|
Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив...
Сократ
|
 |
Новий довідник: Українська мова та література. - К.: ТОВ "КАЗКА", 2005. - 864с.
|
 |
Українська мова: Енциклопедія. - К.: Вид.-во "Укр. енцикл."ім.. М.П.Бажана, 2004. - 824с.:іл.
|
 |
Росінська О.А. Українська мова: Довідник школяра і студента. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2006. - 400с.
|
|
Мова - це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.
І. Огієнко
|
 |
Словник - довідник з культури української мови/ Д. Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. - К.: Знання, 2004. - 367с.
|
 |
Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К.: Либідь, 2011. - 272с.
|
 |
Зубенко Л.Г. Нємцов В.Д. "Культура ділового спілкування". Навчальний посібник. -К.: "ЕксОб", 2002. - 200с.
|
 |
Соколовська Ж.П., Власенко В.В., Щербачук Л.Ф. У ділове спілкування - державну мову. - К.: Грамота, 2004. - 296с.
|
|
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.
Вольтер
|
 |
Чак Є.Д. Чи правильно ми говоримо? - К.: Освіта, 1997. - 240с.
|
 |
Волощак М. Неправильно - правильно. Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2004. - 160с.
|
 |
Жайворонок В.В. Велика чи мала літера?: Словник-довідник: Близько 10 000 номінацій. К.: Наук. Думка, 2005. - 204с. - (Словники України)
|
 |
Шевчук С. Разом, окремо, через дефіс: Словник-довідник. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 416с.
|
 |
Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім.. О.О.Потебні. - К.: Наук. Думка, 2005. - 240с.
|
 |
Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 2000. - 254с.
|
 |
Зайко М.А. Український лексикон/ М.А.Зайко - Тернопіль: ТзОВ "Терно-граф", 2013. - 444с.
|
|
…Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля…
М.Рильський
|
 |
Івченко А.О. Тлумачний словник української мови/ Худож.-оформлювач І.В.Осипов. - Харків: Фоліо, 2006. - 540с.
|
 |
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови. - К.: Освіта, 1998. - 224с.
|
 |
Полякова Л.О. Український орфографічний словник з граматичними таблицями + короткий правописний коментар. - Харків: Торсінг, 2004. - 496с.
|
 |
Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда слів з вершинами - смографічними коренями. - К.: Укр. енциклопедія, 2002. - 912с.
|
|
Скільки я знаю мов, стільки разів я людина
Народна мудрість
|
 |
Попов Ю.В.Розмовник українсько-італійський. - Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. - 256с.
|
 |
Українсько-польський словник і польсько-український словник: Понад 42 000сл.- Львів: Світ, 2004. - 744с.
|
 |
Українсько-румунський словник: 60000 слів / Укладач Лілія Ботлунг. - Чернівці:"Золоті литаври", 2007. - 568с.
|
 |
Українсько-словацький словник: Близько 10000 слів. - Х.: Прапор, 2002. - 256с.
|
 |
Італійсько-український. Українсько-італійський словник: 230 000+ 210 000: два в одному томі: 440 000 од. пер./ під заг. Ред.. В.Бусела. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2013. -1122с.
|
 |
Скорина Л.П. Латинсько-український, українсько-латинський словник. - К.:Обереги,2004. - 448с.
|
 |
Іспансько-український словник. Українсько-іспанський словник: 230000+210000: два в одному томі: 440000 од. пер. /під. Заг. Ред.. В.Бусела. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2013- 1120с.
|
Публікації про українську мову в періодичних виданнях
Базиленко Л. П.
Чарівна мандрівка до Країни Мови : сценарій до дня рідної мови / Л. П. Базиленко // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2015. - №1. - С. 59-61
Денисенко С.
Дзвени, народу рідне слово! : інтелектуальна гра до Міжнародного дня рідної мови / С. Денисенко // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 1. - С. 44-48
Калюжна О.
Іншомовна лексика в сучасній українській літературній мові / О. Калюжна // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 2. - С. 34-38
Трохимчук Н.
Сучасна українська літературна мова та її норми : вправи, завдання до практичних занять з української мови / Н. Трохимчук // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2015. - № 1. - С. 15-43
Вінниччина подає сигнал: [XV Міжнародний кокурс з української мови імені П. Яцика бере старт] // Літературна Україна : газета письменників України. - 2014. - №43. - С.1
Лаборева О.
Славетні імена : бібліографічні довідки про видатних українських мовознавців : до Дня української писемності і мови / О. Лаборева // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2014. - № 21. - С. 32-41
Норкова В. М.
Скарби усного мовлення / В. М. Норкова // Розкажіть онуку. - 2014. - № 11. - С. 49-51
Петрушенко М.
Мова - не для прикриття маніпуляцій : як посилити державно-громадську протидію антиукраїнській інформаційній війні / М. Петрушенко; І. Черкаський; Н. Щербань; Л. Жатка; А. Галата // Урядовий кур'єр. - 2014. - №211/13 листоп./. - С. 5
Фаріон І.
Мовна осінь / І. Фаріон // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2014. - №43. - С. 4
Харчук Б.
Слово і народ / Б. Харчук // Дивослово : науково-методичний. - 2014. - №12. - С. 31 - 37.
Чайка С.
Під час війни : у Вінниці стартував XV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика / С. Чайка // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2014. - №45. - С. 2, 13
Андрієнко С.
Складання й розігрування діалогів на основі радіо та телепередач : чистота та значущість рідної мови / С. Андрієнко // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2014. - № 14. - С. 34-37
Городенська К.
Тонкощі словомовлення / К. Городенська // Дивослово : науково-методичний. - 2014. - №5. - С. 47 - 48.
Грабовський В.
Мові потрібна любов / В. Грабовський // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2014. - №42. - С. 4
День української писемності та мови : [історія, план проведення заходів до свята, сценарії, конкурси] // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2014. - №10. - С. 7-14
Дячук С. М.
Плекаймо рідну мову! : сцнарій до Дня рідної мови / С. М. Дячук // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2014. - №10. - С. 60-61
Кордонська А.
Мова - це оберіг людини і нації : літературна вітальня / А. Кордонська // Дивослово : науково-методичний. - 2014. - №1. - С. 26 - 28.
Кривенко А. А.
До мови серцем доторкнись : [сценарій] / А. А. Кривенко, Ж. М. Пахар // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2014. - №10. - С. 8-10
Міжнародний день рідної мови : [історія свята та цікаві факти] // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2014. - №1. - С. 17-18
Мірошниченко В. Я.
Мовні обов'язки громадян : сценарій / В. Я. Мірошниченко // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2014. - №10. - С. 62-63
Маджуга Г. І.
Рідна мово, звучи в нашім домі : сценарій / Г. І. Маджуга // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2014. - №10. - С. 58-59
Мисевич М. І.
Мовний дивосвіт : усний журнал / М. І. Мисевич // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2014. - №1. - С. 19-22
Мовне багатство - мовленнєве різнобарв'я : синонімічне різноманіття мови // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2014. - № 9. - С. 7-10
Мовознавчий турнір : [конкурси] // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2014. - №10. - С. 12-13
Панчук А.
Основи риторики. Риторичні вимоги до мовця. Імідж оратора. Професійний імідж / А. Панчук // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2014. - № 11. - С. 37-49
Рідна мова - то великий дар, тож шануй його, люби й оберігай // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2014. - №5. - С. 17-18
Романович Ю.
Мова / Юрій Романович // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2014. - №8. - С. 33
Руденко Т. Д.
Мова українська - то Шевченка слово : (година поезії для учнів 9-х класів) / Т. Д. Руденко // Шкільний бібліотекар : науково-методичний журнал. - 2014. - N1. - С. 21-24
Ступак Т. А.
Мовознавчий марафон / Т. А. Ступак // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2014. - №1. - С. 23
Шоколова О.
Слово до слова. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській Державі / О. Шоколова // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2014. - № 14. - С. 12-13
Шпак В.
Краще бути "ізнасілованной", ніж "українізірованной"? : [про ухвалу КП(б)У постанови про обов'язковість вивчення української мови 12 липня 1920 р.] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2014. - №119/5 лип./. - С. 20
Бережна І.
"Будемо навчатись мови золотої" : розповідь про те, як вимріяли, виплекали і започаткували радіопередачу про наше Слово / І. Бережна // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2013. - №26. - С. 12
Коваль Ю.
Мовний марафон "Відлуння "Дзвона" / Ю. Кковаль // Дзвін : Літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис. - 2013. - №5/6. - С. 171-172
Ірклій Є.
Іншомовний молодіжний сленг: історія і сучасність / Є. Ірклій // Дивослово : науково-методичний. - 2012. - №12. - С. 35 - 37. - ISSN 0130-5263
Аврамишин А.
Рідна мова - життя духовного основа : [сценарій] / А. Аврамишин // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2012. - N19/20. - С. 39-40
Ажнюк Б.
Найперший символ : [чи потребує українська мова додаткових засобів правовго захисту?] / Б. Ажнюк // Голос України. - 2012. - №216/15 листоп./. - С. 4
Гарбуз Л.
Перлини народної мудрості : [сценарій до Дня української писемності] / Л. Гарбуз // Позакласний час : На допомогу вчителю. - 2012. - N19/20. - С. 96-97
Запорожець О. О.
Рідна мова моя українська : (літературна світлиця для учнів 6-х класів) / О. О. Запорожець // Шкільний бібліотекар : науково-методичний журнал. - 2012. - N9. - С. 28-30
Панченко В. В.
О, слово рідне, хто без тебе я... : сценарій до дня української мови та писемності / В. В. Панченко // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2012. - №19/20. - С. 77-79
Пасова Т.
Якщо слово - зброя, то що тоді тлумачний словник? : [До Дня української писемності та мови презентація однотомного академічного тлумачного "Словника української мови"] / Т. Пасова // Голос України. - 2012. - №212/9 листоп./. - С. 1,8
Практикум із культури українського мовлення / О. Яковчук, Н. Желєзняк, О. Надточій, Н. Лобенко // Українська мова та література. - 2012. - № 23/24. - С. 20-32. - Продовж. Початок : № 22, 2012
Ткач М.
Звідки родом літера "ї" / М. Ткач // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2012. - №35/13 верес./. - С. 6
Тоцька Н.
Засоби милозвучності української мови / Н. Тоцька // Дивослово : науково-методичний. - 2012. - №12. - С. 38 - 42.
Шпиталь І.
Мова і політичне шахрайство новітніх русифікаторів / І. Шпиталь // Літературна Україна : газета письменників Украіни. - 2012. - №33/30 серп./. - С. 7
|
