Плекаймо мову - Божий дар
(до Міжнародного дня рідної мови)
Цікаві факти про українську мову
Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова - а підтверджені факти.
Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво, що за лексичним запасом українська найбільш споріднена з білоруською - 84% спільної лексики, з польською й сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською - 62%.
Точно сказати, коли зародилася українська мова складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюха, українська сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери й походить із санскриту.
Перші слова з української мови записані в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова "мед" і "страва".
На відміну від інших східнослов'янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій і санскритській граматиках.
У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" - аж 45!
Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу?! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом - проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).
Однією з "родзинок" української є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово "вороги" має зменшувально-пестливу форму, яку вжито в гімні України. Пам'ятаєте: "…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці"?
Найуживанішою в українському алфавіті є літера "п". Саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана - "ф", її вживають переважно в запозичених словах.
Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: "дихлордифенілтрихлорметилметан" (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
У нашій мові є особливі слова - паліндроми. Це так звані "дзеркальні" фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром: "Я несу гусеня", або ж "ротатор".
Українську офіційно визнали літературною після видання "Енеїди" Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.
Перший український "Буквар" видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, знайдений 1927-го в Римі. Нині стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
Найстарішою українською піснею вважають баладу "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?".
Найбільше перекладів серед українських творів має "Заповіт" Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський - свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами. Джерело: https://armyinform.com.ua
На виставці представлені книги, які нещодавно надійшли до бібліотеки.
Книги
1. Береза Т. Скажи мені українською. - Львів: Апріорі, 2019. - 455с.
Українсько-російський словник правдивої мови "Скажи мені українською" має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Формат словника наочно показує відмінності між правдивою українською мовою й штучними запозиченнями з мови російської.
2. Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити/ пер. з англ. Геннадій Шпак. - К.: Наш формат, 2019. - 344с.
У всіх мов світу є бодай кілька спільних елементів, наприклад, назви речей або подій, способи поєднання звуків і слів. Утім мови мають між собою більше відмінного, ніж схожого, стверджує автор цієї книжки. Вони поступово розвинулися з окремих культур, одночасно об'єднуючи людей у тісні спільноти та пристосовуючись до їхніх потреб. Коли людина навчилася говорити? Якою була перша людська мова? Як розвивалися мови світу?
У цiй книжцi aвтop змaльoвує зaxoпливу eвoлюцiю - вiд пoяви пepшиx cлiв дo бiльш нiж 7000 oкpeмиx мoв, якими людcтвo cпiлкуєтьcя нинi.
3. Клименко Н. Мельник-Крисаченко П. Українська легко!- Харків: "Клуб сімейного дозвілля", 2019. - 387с.
Українська без суржику, русизмів і кальок за допомогою інфографіки! Видання з наочними ілюстраціями та стислими правилами, прикладами вживання і корисними статтями. Цю книжку створено з мрією про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов і говорити українською.
4. Масенко Л. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. - К.: "Кліо", 2020. - 176с.
Книжка містить серію есеїв, написаних авторкою у 2016-2020 роках. Есеї здебільшого стосуються сфери мовної політики і відтворюють історію боротьби громадянського суспільства та патріотичної державницької частини депутатського корпусу восьмого скликання у Верховній Раді з провідниками "руського мира" за утвердження державного статусу української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Особливу увагу приділено висвітленню дезінформації, брехні й маніпулятивних пропагандивних технологій, які використовують Росія і "п'ята колона" у боротьбі за збереження в Україні російськомовних середовищ як потенційного плацдарму для подальшого загарбання українських територій.
5. Пономарів О.Д. Українське слово для всіх і для кожного. - Вид. 2-ге. -К.: Либідь, 2017. - 360с.
У виданні містяться спостереження над традиційними й новими явищами в українській літературній мові, даються поради щодо вибору найкращих варіантів висловлення думки в галузі лексики, вимови, наголосу, морфології, синтаксису, стилістики, фразеології. Наводяться способи відтворення українських та іншомовних топонімів, антропонімів, етнонімів як окремих лексичних одиниць та як складників фразеологізмів. Розділ "Роздуми й коментарі" відбиває різні етапи становлення української мови як державної та функціонування її в незалежній Україні.
6. Радевич - Винницький Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії. - Львів: Апріорі, 2020. - 260с.
Книга містить нариси життя і діяльності видатних особистостей неукраїнського походження, які позитивно вплинули на визнання, утвердження і розвиток української мови та її літературної форми. Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться історичним шляхом української мови.
7. Сербенська О. Голос і звуки рідної мови. - Львів: Апріорі, 2020. - 280с.
У книжці викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Подано відомості про таке складне і багатоаспектне явище, як людський голос. Розкрито значення важливих елементів комунікації, пов'язаних із поняттями слухати - чути - мовчати. Переборюючи стереотипне уявлення про звук, авторка прагне показати сучасне розуміння цього феномену; звертає увагу на явище звукосимволізму, що десятиліттями було зігнороване як розділ науки про мову. Значну увагу зосереджено на основних параметрах такої характерної ознаки української мови, як милозвучність, а також на маловідомих нашій освіченій громадськості фактах, пов'язаних з історією створення нашої старослов'янської азбуки - кирилиці.
8. Стріха М. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням. - К.:Дух і Літера, 2020. - 320с.
У книзі дано розгорнуту панораму розвитку українського перекладу від Княжої доби й до нашого часу. Особливу увагу приділено перекладові й перекладачам ХІХ-ХХ ст., чия діяльність, окрім літературного, мала й виразне націєтворче спрямування, сприяючи проведенню чіткої межі між українцями і панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі. Така роль українського перекладу не була унікальна: подібну функцію виконував німецький переклад другої половини XVIII ст., за часів домінування серед вищих верств розділеної Німеччини французької мови й культури, чи каталонський переклад ХХ ст., за часів здійснення урядом Франко примусової "кастилізації" Каталонії. Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме доля провідних українських перекладачів складалася значно трагічніше, аніж в їхніх колег з інших країн, які також зазнавали чужоземного політичного чи культурного панування. Врешті-решт, саме роль українського перекладу в процесах сучасного націєтворення виявилася в силу низки історичних обставин вищою, аніж націєтворча роль перекладу в Німеччині чи Каталонії.
9. Терлак З. СербенськаО. Українська мова для початківців. - Львів:Апріорі, 2019. - 268с.
У збірнику подано вправи і завдання, які допоможуть краще вивчити синтаксис української мови і засвоїти особливості пунктуації. Матеріал згруповано так, що його можна опрацьовувати як під керівництвом учителя, так і самостійно - для закріплення набутих знань і вироблення практичних навичок синтаксичного і пунктуаційного аналізу. Для учнів середніх шкіл, гуманітарних гімназій, ліцеїв, коледжів, а також для вступників до вищих навчальних закладів.
10. Терлак З. Пунктуаційний словник-довідник. - Львів: "Апріорі", 2019. - 396с.
Пропонований довідник - перше видання такого типу, створене на українському мовному матеріалі. У ньому використано словникову форму для розкриття особливостей української пунктуації. Реєстр словника містить службові та самостійні частини мови, перед якими чи після яких потрібно ставити певний розділовий знак, а також слова, словосполучення чи цілі синтаксичні конструкції, які потребують у тексті відокремлення. До складу реєстрових слів включено і перелік типових розділових знаків із правилами пунктуації при них. Для викладачів і студентів вищих шкіл, учителів та учнів середніх навчальних закладів, працівників засобів масової інформації, а також усіх, хто працює зі Словом і бажає удосконалити своє писемне мовлення.
11. Флемінг К. Говорити легко і невимушено. Як стати приємним співрозмовником; пер. з англ. Ш Нодя. - Харків. Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2021. - 240с.
У спілкуванні не існує навички важливішої за так звану бесіду "ні про що". Та чому, коли потрібно розпочати легку, невимушену бесіду з незнайомцем, у нас одразу зникають слова? Так, усі ми любимо слухати. Але не вміємо доладно говорити. Знавець мовних вихилясів, тренерка з техніки мов та майстер спорту з вишуканих бесід Керол Флемінґ допоможе прокачати комунікативні навички. З її допомогою ви навчитеся: легко починати розмову та елегантно "виходити" з неї; підтримувати бесіду одразу з декількома співрозмовниками; правильно їсти, пити та рухатися під час розмови; надати своїй вимові максимальної привабливості; стати уважним та цікавим співрозмовником; завести нові корисні знайомства завдяки комунікативним навичкам.
12. Чумарна М. Королівство мови. - Львів: Апріорі, 2018. - 124с.
Роздуми про духовну природу Мови, цікаві факти про виникнення писемності, особливості української мови в суцвітті світових мов, вірші, розвивальні ігри, казки, прислів'я і притчі про силу слова у нашому повсякденному житті, - така багата і розмаїта за змістом нова книга Марії Чумарної. В ній кожен знайде свою золоту зернинку істини.
13. Ющук І.П. Мова - найбільший скарб. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2020.- 360с.
У статтях збірника йдеться про походження й історичний розвиток української мови, висвітлюються питання про її структуру, логіку й закономірності побудови, про зв'язок мови з мисленням, про роль письменників, зокрема Тараса Шевченка, в її збагаченні й утвердженні. Дано деякі рекомендації щодо вивчення рідної мови в школі. Через етимологію знакомитих для українців назв та імен розкрито її заглибленість у давнину.
14. Ющук І.П. Я вивчу українську мову. Я вывчу украинский язык. - Тернопіль:Навчальна книга - Богдан, 2019. - 320с.
Посібник містить відомості та практичні завдання з фонетики, лексики, словотвору, морфології, правопису, синтаксису і стилістики української мови, а також загальні відомості з української літератури. Мовні явища української мови розглядаються в ньому в зіставленні з відповідними мовними явищами російської мови, постійно вказується на їхні подібності та розбіжності між ними, причому враховується також частота вживання їх у кожній з мов.
Вивчати українську мову пропонується на коротких закінчених текстах українських авторів, на прислів'ях та приказках, на афоризмах, і тут часто до них додаються перекази їх російською мовою з тим, щоб перекласти їх зворотно на українську, використовуючи щойно засвоєні мовні засоби. До таких вправ наприкінці посібника додано відповідні переклади для зіставлення й самоперевірки. Кожний такий текст споряджено коротким українсько-російським словничком.
Періодичні видання
Авраменко О.
"Нова редакція правипису повертає норми, які штучно вилучили через "сталінську політику зближення мов" / О. Авраменко // Урядовий кур'єр : газета. - 2019. - № 180/20 верес./. - С. 5.
Антонець М.
Наш найдорожчий і найкоштовніший скарб / М. Антонець // Надслучанський вісник : громадсько-політична газета. - 2017. - N 12/14 лют./. - С. 3.
Боровець Б.
В обороні української мови / Б. Боровець // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. - 2021. - N 38/23 верес./. - С. 6, 7.
Бойчук І.
Як парость виноградної лози, плекайте мову / І. Бойчук // Надслучанський вісник : громадсько-політична газета. - 2018. - N 13/20 лют./. - С. 3.
Головецька О.
Душа голосна України : [до Міжнародного дня рідної мови] / О. Головецька // Жінка : Журнал для всієї родини. - 2017. - N2
Гончаренко Л.
Відчути рідне слово крізь плин століть / Л. Гончаренко // Голос України. - 2020. - № 207/10 листоп./. - С. 11.
Данчишин Н.
Найважливішою ознакою національної гідності є рідна мова / Н. Данчишин // Дзвін : літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСПУ. - 2020. - № 3. - С. 215-222.
Загнітко А.
Материнська мова - не полова: за вітром її не розвієш / А. Загнітко // Урядовий кур'єр : газета. - 2020. - № 34/21 лют./. - С. 4.
Кремінь Д.
Про правду, кривду і Слово : [ 21 лютого Міжнародний день рідної мови] / Д. Кремінь // Слово просвіти : тижневик всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. - 2017. - № 7. - С. 2.
Лавренюк С.
Де мова - там перемога! бо це наймогутніша зброя! / С. Лавренюк // Голос України. - 2019. - № 81/26 квіт./. - С. 2.
Міжнародний день рідної мови // Слово просвіти : тижневик всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. - 2017. - № 8. - С. 1.
Никоненко О.
Його високі стандарти : Замітки після прочитання книги "Залишаючи рідний дім. Надзвичайне життя Петра Яцика" / О. Никоненко // Голос України. - 2019. - № 52/16 берез./. - С. 10.
Осейчук О.
Мова і Слово - це світло для людей / О. Осейчук // Надслучанський вісник : громадсько-політична газета. - 2018. - N 64/8 листоп./. - С. 4.
Осейчук О.
Мова - голос Землі і Космосу / О. Осейчук // Надслучанський вісник : громадсько-політична газета. - 2018. - N 13/20 лют./. - С. 3.
Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року "Сильна мова - успішна держава" : розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лип. 2019 р. № 596-р // Урядовий кур'єр : газета. - 2019. - № 151/9 серп./. - С. 10.
Рідна мова - то доля народу : Міжнародний день рідної мови // Шкільна бібліотека : загальнодержавний для шкільних бібліотекарів. - 2017. - № 1. - С. 77-78.
Склярова Г.
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ" : наукова учнівська конференція : [до Міжнародного дня рідної мови] [Электронный ресурс] / Г. Склярова // Українська мова та література : всеукраїнська газета для вчителів : шкільний світ. - 2016. - № 21/22. - С. 67-68.
Шевчук Ю.
Закон про функціонування державної мови жодним чином не обмежує права нацменшин : робота української парламентської делегації на 140-й Асамблеї Міжпарламентського Союзу / Ю. Шевчук // Голос України. - 2019. - № 69/10 квіт./. - С. 1-2.
Шпак В.
Рідна мова - життя духовного основа / В. Шпак // Урядовий кур'єр : газета. - 2020. - № 54/21 берез./. - С. 4.
Всі запропоновані видання є частиною фондів нашої бібліотеки і ви можете їх отримати, відвідавши відділ обслуговування Березнівської центральної бібліотеки.
