В парку 7 км оглядових доріжок. В основу розміщення колекцій дерев і чагарників покладене поєднання ботанічно-географічного та систематичного принципів.
Наприклад, у березовому гаю зібрано 45 видів і форм берези з різних континентів, у саду жасминів - близько 25 видів і сортів, у сірінгарії - 24 види бузку, на ділянці зібраних екзотів - 40 видів дикорослих троянд, 20 видів глодів та ін.
Серед рослин Північної Америки (їх в колекції парку близько 200 видів) цікаві клен сріблястий, акація мексиканська, різновиди американської сосни, ялини, туї західної. Серед рослин Японо-Китайського регіону - модрина японська, вільха японська, груша Каллера.
Березнівський дендропарк створений завдяки зусиллям і ентузіазму викладачів і студентів Березнівського лісового коледжу.
Отже, здійснивши майже кругосвітню подорож Березнівським дендрологічним парком, та якщо Ви все ще стомлені міською метушнею і мрієте прогулятися заповідними стежками (звичайно, де це дозволяє їх режим охорони), то, оглянувши ще дві пам'ятки природи місцевого значення, що розташовані прямо в районному центрі, прямуємо в нашу рідну “Надслучанську Швейцарію”, по дорозі відхилившись в сторону, до села Зірне, де чарує своєю красою Зірненський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Перша з них
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Липа серцелиста”,
що розташована в невеликому сквері в центрі м.Березне, який знаходиться між будинками Березнівської райдержадміністрації та Березнівським краєзнавчим музеєм. Тут зростає декоративна липа серцелиста віком наближено 180-200 років, яка на висоті 1,3 м має обхват 3,25 м з високою життєвістю.
Поряд росте декоративне дерево гіркокаштану звичайного віком орієнтовно 180 років з доброю життєвістю, яке на висоті 1,3 м має обхват 4,01 м. Для його охорони і створено
Ботанічну пам'ятку природи місцевого значення “Гіркокаштан звичайний”
площею 0,1 га, особливістю якої є те, що батьківщина цього велетня - Балканський півострів.
Обидві пам'ятки природи створені рішенням Рівненської обласної ради №584 від 27.05.2005 р. за науковим обгрунтуванням доцента кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування НУВГП Грищенка Ю.М.
Зірненський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення
заснований 1905 р., а вище згаданий статус отримав відповідно до рішення Рівненської обласної ради у 1972 р.
Парк нараховує біля 80 видів чагарниково-деревних порід, серед яких сосни Веймутова, чорна, смолиста та жовта, ялини сибірська та шорсткувата, модрини європейська та польська, клени сріблястий та гостролистий, різнолиста форма дуба звичайного.
А ми далі прямуємо в напрямку селища Соснове, назва якого походить від слова сосна, а раніше воно називалося Людвипіль, в район сіл Губків - Маринин - Більчаки, навіть назви яких зв’язані з природою: Губків - “губка” - гриб; Маринин - риба марена; Більчаки - білка. В край, який завдяки багатогранності ландшафтів, своєрідності геологічної будови, густоти струмків та озер, багатства флори і фауни, по праву може називатися перлиною України.
Надслучанський регіональний ландшафтний парк
створений рішенням Рівненської обласної ради №139 від 24.03.2000 р. Це південно-східна частина Березнівського району, прилегла до р.Случ, яка розташована на землях Соснівської, Губківської, Марининської, Хмелівської сільських рад загальною площею 17271 га.
Межа парку на сході збігається з межею Рівненської та Житомирської областей, на півночі - з північною межею Більчаківського лісництва, на заході - по межі Стрийського лісництва до р.Случ, по східній межі смт.Соснове, далі - по дорозі “смт.Соснове - с.Велика Совпа”, на півдні - по межі Березнівського району.
Згідно досліджень Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Грищенка Ю.М. в рослинному покриві парку переважають ліси - 10218 га, серед яких збереглись старі дубові, дубово-грабові ліси, нерідко наявні і березово-грабові ліси. Зустрічаються дуби віком 100-200 років і більше.
В пониженнях переважають трясучковидноосокові грабово-дубові ліси, занесені до Зеленої книги України, як рідкісні центральноєвропейські угруповання, так як тут вони знаходяться на східній межі ареалу.
В цілому в парку переважають соснові та дубово-соснові ліси зазвичай з домішкою берези.
На схилах соснових лісів над Случчю зроростає декоративна рідкісна рослина смілка литовська - вид з Європейського Червоного списку. Є популяції рідкісних осок - затінкової та Буксбаума, лілії лісової, верби чорничної, ситнику бульбистого, ковили пірчастої, двох видів любки - дволистої та зеленоквіткової, гніздівки звичайної, плауна річного, астранції великої, булаток великоквіткової та довголистої, гудайєри повзучої, пальчатокорінників плямистого, травневого та Фукса, росички проміжної.
Із регіонально рідкісних видів трапляються перстач білий, котячі лапки дводомні, хвощ зимуючий, зимолюбка зонтична, гвоздика Фішера, клопогін європейський, фітеума колосиста, кадило сарматське, осока гірська, молочай гранчастий, пухирники середній та звичайний, росичка круглолиста, півники угорські, аспленій північний та волосовидний, страусове перо звичайне та ін.
В парку виявлено 77 рідкісних видів рослин, 1-а - з Європейського Червоного списку, 19 - із Червоної книги України та 57 - із регіонально рідкісних (Андрієнко Т.Л., Прядко О.І.).
Цікавий тваринний світ парку, характерними представниками якого є миша лісова, їжак звичайний, кріт звичайний, тхір лісовий, куниця лісова, лисиця, вовк, свиня дика, козуля європейська, лось, бобер звичайний.
З птахів - припутень, горлиця звичайна, яструби великий та малий, канюк звичайний, зозуля звичайна, одуд, крутиголовка, дятли великий, строкатий, середній та малий, жайворонок лісовий, вільшанка, соловейко східний, дрозди чорний та співочий, берестянка, вівчарики, мухоловки строката та сіра, синиці чубата, велика та блакитна, вівсянка звичайна, зяблик, коноплянка, шпак звичайний, іволга, сойка, гава, крук, крижень, чирок-тріскунок, лиска, журавель сірий, занесений в Червону книгу України, чайка, травник, бекас, веретенник великий, лунь болотяний, плиски біла та жовта.
На території Надслучанського регіонального ландшафтного парку розташовано 14 природно-заповідних об’єктів, які утворюють його заповідну зону.
Серед них
Ландшафтний заказник місцевого значення “Соколині гори”
що займає 380 га 1-5 кварталів Жовтневого лісництва Соснівського держлісгоспу на лівому березі р.Случ на схід від смт.Соснове, 65 га схилів правого берега річки Случ біля с.Губків та 65 га схилів лівого берега річки Случ біля с.Маринин та створений рішенням Рівненської обласної ради №343 від 22.11.1983 р. Загальна площа заказника складає 510 га.
Це мальовниче місце з виходами гранітних порід висотою окремих скель до 25 м, вкритих сосновими, грабовими, дубово-сосновими, дубово-грабовими лісами. А ще це південно-західна межа поширення рододендрону жовтого, який ще називають азалією понтійською, основний ареал якої Кавказ та Мала Азія.
Тут зустрічається низка рідкісних та малопоширених видів, серед яких рослини із Червоної книги України (ковила пірчаста) та Європейського Червоного списку (смілка литовська).
Розповідаючи про заказник, обійтися без захоплюючих епітетів неможливо, бо іншого пейзажу, схожого на цей, в області нема.
Як пише Андрієнко Т.Л., “Полісся - це рівнини, місцями заболочені; річки з низькими берегами, невисокі піщані горби-дюни, порослі сосною… А тут високі стрімкі скелі, вузька, затиснута між крутими прямовисними берегами, схожа на каньйон долина, звивисте русло річки, швидка течія, на дні кам'яні брили. Случ, пробиваючи собі дорогу, врізалася у західну окраїну Українського кристалічного щита, пройшла через древні граніти та гнейси і створила на своїх берегах круті урвища.
Ніби з якоїсь далекої екзотичної країни примандрував у Березнівський район такий незвичайний ландшафт, який і називають “Надслучанською Швейцарією” чи Соколиними горами, в зв'язку з тим, що тут люблять гніздитися соколи”, один з яких і зображений на древньому гербі Губкова.
Ніби продовженням ландшафтного заказника “Соколині гори” є
Геологічний заказник місцевого значення “Марининсько-Устянські граніти”
який створений рішенням Рівненської обласної ради №343 від 22.11.1983 р. для збереження цінних об'єктів і компонентів неживої природи (геологічних оголень, печер, торфяних відкладів), має площу 85 га в межах Березнівського району та 85 га в межах Корецького району і знаходиться поблизу сіл Маринин, Більчаки вздовж правого та лівого берегів р.Случ.
Це гранітні кручі вздовж її берегів з мальовничими печерами та улоговинами. Тут зустрічається багато малопоширених видів, 7 видів папоротей, низка центральноєвропейських видів - булавоносець сіруватий, фіалка багнова, гвоздика картузіанська, енотера червоностеблева.
Гранітні відслонення по р.Случ належать до нижньопротерозойських порід. Вони мають наукове та естетичне значення.
