Багата і неповторна природа Березнівського району з неповторним поліським ландшафтом, унікальними природними комплексами, своєрідним рослинним і тваринним світом. Все це наше спільне багатство, яке потрібно не лише зберігати, а й примножувати, передавати наступним поколінням.
Шановний глядачу! Ти знайомишся з першим електронним виданням про природно-заповідний фонд Березнівського району, розрахованим на студентів, учнів, вчителів, любителів природи, працівників лісових, мисливських, рибних і сільських господарств, широку громадськість, туристів, адже всім їм необхідно знати як зберегти і примножити заповідні багатства нашого краю і разом з тим ознайомлювати, популяризовувати їх красу і цінність на туристичних маршрутах, шкільних уроках, університетських заняттях, в пресі, щоб кожен житель цього благодатного краю був переконаний, що кращого куточка на планеті нема.
Березнівський район розташований у східній частині Рівненщини і межує на заході з Житомирською областю, на півночі - з Сарненським та Рокитнівським районами, на сході - з Костопільським районом та на півдні - з Гощанським та Корецьким районами Рівненської області.
Площа району складає 1,7 тис. км2.
Територія відноситься до басейну р.Прип'ять, розчленована долинами річок Случ, Бобер, Вілія, Видринка, Серегівка, Стави та іншими невеликими річечками та струмками. Основною водною артерією є річка Случ, внутрішньорічний розподіл стоку якої складає весною 53%, влітку і восени - 30%, взимку - 17%.
Рівні води в річках протягом року змінюються, найбільш повноводні річки весною в період повеней, які в окремі роки продовжуються всього лише декілька днів, в інші - інколи місяць і більше. Під час весняної повені води виходять з берегів та затоплюють заплави. Іноді від дощів рівень води в річках підвищується і в літній період.
Взимку водний режим річок більш стабільний. Льодостав на р.Случ в середньому триває 80 днів.
Живлення річок змішане - атмосферне (опади) та підземне (грунтові води та джерела); переважає атмосферне - за рахунок танення снігу та дощів.
На гідрологічний режим річок впливають болота, які є природними акумуляторами стоку, що дещо послаблюють весняну повінь і затримують спад високої води, одночасно впливаючи на рівні грунтових вод прилеглих територій, значна частина з яких осушена, що негативно відобразилось на загальному гідрологічному режимі річок, водойм, лук, а також на зміні умов зростання рослин, в тому числі і занесених до Червоної книги України, який на більшій частині території району характеризується як достатньо вологий з близьким заляганням грунтових вод. А це у комплексі з іншими факторами в тій чи іншій мірі впливає на напрямок грунтоутворюючих процесів, які в свою чергу впливають на формування умов зростання рослинності та характер сільськогосподарського виробництва.
Загалом площа боліт району складає близько шести тисяч гектарів.
Грунти району здебільшого дерново-підзолисті різного ступеню розвитку підзолистого процесу.
Зволоження території, типи грунтів та рослинності і в цілому ландшафти мають поліський характер. Є виходи кристалічних порід у вигляді грив, а також гранітні поля, які представляють собою більш або менш вирівнені ділянки. Значну роль у геоморфологічній будові району відіграють річкові долини, які в місцях неглибокого залягання кристалічних порід мають характер долин прориву.
Загалом рельєф території району в основному рівнинний. Мікрорельєф досить розвинений і складається із чередування невеликих пагорбів, горбів, впадин та знижень у вигляді котловин, заплав, річок, улоговин, блюдцеподібних боліт.
Клімат - помірно континентальний. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, а найтеплішими - липень і серпень. Середньобагаторічна температура складає +6.9оС із значними відхиленнями в окремі роки. Середня багаторічна температура літніх місяців у липні складає +18.1-18.5оС . Абсолютна мінімальна температура повітря спостерігалася в січні місяці - -35оС, максимальна - в липні - серпні - +38оС.
З вересня починається істотне зниження температури, хоча стійкий перехід через 0оС відбувається в листопаді-грудні.
Температурний режим взимку дуже нестійкий. Мороз часто змінюється періодами потепління від 0оС до +11оС, що викликає танення снігу. Тривалість стійких морозів в середньому 66 днів (від 14 грудня до 17 лютого). Останні весняні заморозки в середньому закінчуються в 3-ій декаді квітня.
Періодичні пізні весняні та ранні осінні заморозки наносять шкоду сільському та лісовому господарствам.
Тривалість вегетаційного періоду - від 195 до 205 днів.
Суттєву кліматоутворюючу роль тут відіграє вітер, середня швидкість якого становить 3.1-4.8 м/с, іноді досягаючи 10.0-15.0 м/с, що завдає збитків сільському і лісовому господарствам, спричинюючи вітровали, буреломи, видування та вилягання посівів.
Кліматичні умови району характеризуються достатньою кількістю опадів, яка в середньому складає 630 мм, що сприятливо впливає на розвиток рослинності та формування гідрологічного режиму річок. Проте в окремі роки кількість опадів різко скорочується (до 400 мм), що вимагає додаткового зволоження сільськогосподарських культур.
Сніговий покрив може спостерігатися з 20 грудня по 5 березня. Сніг лежить в середньому 65 днів. Товщина снігу може досягати від 6 до 25 см.
Відносна вологість повітря складає 78-79%.
Мережа природно-заповідного фонду району характеризується переважно заказниками місцевого значення, які в 2000 р. були включені в заказну зону Надслучанського регіонального ландшафтного парку. На даний час вона складає 867,7 га.
Станом на 01.01.2006 р. в районі 25 об'єктів природно-заповідного фонду, з яких 2 - загальнодержавного значення, решта - місцевого. Найбільшим природно-заповідним об’єктом району є Надслучанський регіональний ландшафний парк, площа якого 17271 га. Решта природно-заповідного фонду району утворюють 1553,4 га.
Серед найцінніших природно-заповідних територій району можна виділити Березнівський дендрологічний парк, загально-зоологічний заказник “Урочище “Брище”, “Надслучанський регіональний ландшафтний парк”, ландшафтний заказник “Соколині гори”, геологічний заказник “Марининсько-Устянські граніти”, ботанічна пам'ятка природи “Страусове перо” та ін.
В цілому в районі сформована мережа ПЗФ, яка охоплює найцінніші території та окремі ділянки району для збереження їх в природному стані, охорони рідкісних рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.
При цьому найкраще вивчено флору регіонального ландшафтного парку “Надслучанський”, деяких інших об'єктів, чим необхідно завдячити дослідженням, проведеним комплексною лабораторією наукових основ заповідної справи НАН України та Мінекоресурсів України і Національним університетом водного господарства та природокористування (НУВГП) під керівнитством д.б.н., проф. Андрієнко Т.Л. та к.с.-г .н., доц. Грищенка Ю.М.
То ж давайте і ми поринемо в заповідний світ Березнівщини, краю, що є невіддільною частинкою нашої рідної України, адже в усі часи мандрівників вабили її м'який клімат, неповторні краєвиди та гостинність мешканців, багатство та цікава історія.
Більшість цього природного надбання притаманна і Рівненській області, і Березнівському району зокрема, який має потужний природний і біоресурсний потенціал.
Отож, закрийте очі і уявіть блакитне безкрає небо…
Ласкаве сонечко торкається твого обличчя теплими промінцями… Легкий вітерець немов дарує тобі ніжний поцілунок…
Сліблясто-зелене молоде листя тихо шепоче: “Привіт, друже”. Пахощі квітів паморочать голову… А ввечері легкий, білий, мов пух туман над річкою… Величезні зорі мерехтять таємничим сяйвом… Здається, протягнеш руку, і ось вона, зірка твоєї мрії… І серед цього розмаїття природи ти не хазяїн, ти не володар, а частка безмежно великого світу, з добрими руками, гарячим серцем і надіями на цікаві зустрічі з друзями новими або давніми, з бажанням навчитися чомусь новому, корисному, важливому.
Почнемо наш екскурс з м.Березне, яке до 1700 р. носило назву Андріїв, що змінилася за однією з легенд на Березне через велику кількість березових гаїв в його околицях, що виразилося навіть в присутності березових листочків з бруньками на гербі і прапорі Березнівського району, затверджених рішенням районної ради від 29 вересня 2000 р. №151 ”Про встановлення символіки Березнівського району” та березових листочків на гербі і прапорі м.Березне, затверджених ще селищною радою 7 серпня 1998 р., адже тут знаходиться рукотворна перлина поліського краю -
Березнівський дендрологічний парк загальнодержавного значення.
Парк заснований Березнівським лісовим коледжом 1979 р. з метою збагачення, збереження місцевих та інтродукованих видів і різновидностей дерев та чагарників, а також формування бази науково-дослідницьких робіт з вивчення і збагачення лісової флори в Українському Поліссі.
Постановою Ради Міністрів України №53 від 13.02.1989 р. парк віднесено до державних дендрологічних парків України.
Він має площу 29,5 га, нараховує 1150 видів дерев і чагарників, в тому числі 890 видів і форм деревних рослин.
В колекціях дендропарку найбільше видів за походженням із Китаю, Японії, Кореї (157 видів), Північної Америки (196), Європи (153), Далекого Сходу (100), Кавказу (48), Середньої Азії (54).
Наступна сторінка
