|
" Про косу "
Ой на гори жито, а в долині просо / 2р.
Ой я тебе розчесала, моя руса косо. /2р.
Як я тебе розчесала, ох я тебе заплетала/2р.
Ох я тебе заплетала сльозоньками обливала/2р.
Ой веночку зелени, хто тебе доглене
Ой хто ж тебе доглядать буде,
як возьмуть мене люде.
" Галочка "
Ой ходила молода Галочка по хати,
Да черкаласа сукенкою об п"яти,
Черкалася, ой щось вона казала,
Свого милого й познала.
Іди молоди женишок од мене,
Чи ж ти не знайдеш кращої Галки од мене./2р.
Ішов. Ішов три сели бишов, не найшов.
В четвертому сели в тестя на двори тут буду.
Мед, вино поп"ю,Галочку заберу понесу.
Ой сосонка зимой й литом зелена,
Ой Галочка була в п"ятницу весела.
А в суботоньку русу косу чесала,
У неділеньку веночка наклала.
" Калина"
Понад лугом стежечка / 2р.
Там ходила Галечка.
Там Галечка ходила/2р.
Цвіт калини ломила.
Цвіт калини ломила/2р.
У пучечки в"язала
До личенька ровняла/2р.
Та й матьонки питала.
Ой ти матьонко моя/2р.
Чи ж я буду такая.
Чи ж я буду такая/2р.
Як калина сяя.
Будеш доненько будеш/2р.
Як коло мене будеш.
Як підеш до свекорка/2р.
Спаде з калини роса.
Спаде з калини роса/2р.
З тебе, доненько, краса.
"Кладочка"
Через бистру реченьку кладочка лежить,
Молодая Галочка до роду бежить.
Да ходи родино до мене,
Да зав"ємо веночок для мене,
Да зав"єм венок із рути,
Бо вже мени дивкою не бути.
Да зав"ємо венок в штири папери,
Да вже мени не бувати в матер
( Ця пісня співається, коли молоді сіли за стіл)
Сидить Гальочка коло столу з своїм Іванком соколом,
Прочинила вокенечко да дивица на зиллєчко.
Дивица до зилля да вберися до била,
Бо вже тоби венков не вити
Да ділечко робити.
***
Ой ходила Танечка по полю,
вибирала житечко з коколю.
Ото з цього житечка насиннє,
коли твоє Танечко весиллє.
На суботу дивчатка на суботу,
бо я маю на Іванка охоту.
На нидилю дивчатка,на нидилю,
бо я маю на Іванка надію.
Ой ходила Танечка над горой,
да садила венок-квити з приходу.
Свого батечка просила:
"Ой зачиняй, тату, ворота,
ой зачиняй, тату, ворота,
Да пускай Іванка молодца."
Бо приїде Іванко з буярами,
да потопче венок-квити ногами,
Да потопче венок-квити ногами.
Повиносить коринєчко копитами.
Ой не жалуй, моя доню,
Венок-цвит,
Да пожалуй,моя доню,
своїх лит.
Назад
|
