Поклик людини - це аксіома сенсу її буття. Закохана у свою справу, вона приділяє їй не лише свій час, але й натхнення, бажання, сили, вкладаючи у цю справу всю свою душу. Недарма серед людей побутує вічна мудра істина - добре, коли співпадає діяльність і бажання, адже будь-яка робота, зроблена від щирого серця, буде плідною і достойною всезагальної шани. А ще головне для людини вірити у добро, адже, незважаючи на дуалістичні принципи світобудови, добро завжди торжествує. Банальна, але давня, як світ, істина. То нехай вже так і буде.
Одним із таких прикладів жертовності та відданості своїй роботі, улюбленим справам та віри у доброту людей є життя бібліотекаря Балашівського колегіуму Курильчик Ніни Петрівни, котра займається справою своєї професії ще з 1976 і до нині року є одним із кращих бібліотекарів району, якого поважають і люблять діти, колеги та керівництво. В районі пані Ніну знають ще як гарну вишивальницю, в доробку якої є сотні вишитих полотен, котрі власниця не шкодує ні рідним, ні друзям, ні гостям, які її відвідують. Зі своїми вишивками майстриня брала участь у районному конкурсі "Кращий за професією", де журі віддало належне її роботам.
Курильчик Ніна Петрівна народилася в грудні 1955 року в селі Балашівка, інвалід дитинства. Навчаючись в школі, любила книги, була активним книголюбом, що, мабуть, і сприяло подальшому розвитку закоханості у літературне слово і визначеності у своїй майбутній справі. Після школи навчалась в Дубнівському культ-просвітньому навчальному закладі, де й опанувала усі премудрості своєї професії. Після навчання повернулась до рідної Балашівки, де спочатку працювала в сільській бібліотеці, а потім, на запрошення шкільної дирекції, віддалася роботі з дітьми та дитячою літературою.
Ніна Петрівна воістину присвятила своє життя улюбленій професії. За її словами, бібліотекарка працює багато та наполегливо, часто залишається і в після робочий час; каже, що завжди намагається задовольнити читацькі потреби відвідувачів бібліотеки, допомогти у підборі літератури для навчання, роботи, а то й просто "для душі". Керівництво методичного кабінету Березнівської ЦРБ належно оцінює роботу пані Курильчик, наголошуючи на тому, що після розробки програми корпорацій медіа-центрів Ніна Петрівна перша серед бібліотекарів освоїла усі секрети комп'ютерного світу і наразі активно використовує його інформаційні ресурси.
- Ніно Петрівно, сучасна бібліотечна справа, як і будь-яка інша, потребує хороших теоретичних навичок та досвіду. Проте, в теперішньому суспільстві та, практично, в усіх його сферах потрібні новітні технології, особисті інноваційні погляди, створення того нового, що зацікавило б сучасного читача, зокрема, серед сучасної молоді, повернуло б його погляд від побутового рівня до народної мудрості, скарбниці світової класики тощо. В чому ж полягає креативність сучасного бібліотекаря? По можливості поділіться своїми секретами залучення молодого читача до співпраці з книгою.
- Наша шкільна бібліотека знаходиться у сучасному типовому приміщенні і оснащена усіма необхідними електронними засобами для роботи з літературою. Щоб залучити читача до активної читацької діяльності, потрібні різні планові та позапланові інновації, котрі важливо висвітлювати та подавати у вигляді виставок та презентацій. Зокрема, я намагаюсь працювати саме у такому напрямку, при цьому кожну бібліотечну новизну намагаюсь оформити яскраво та виражено, - простий приклад: між сірих книжок ставлю яскраво-зелену - це візуально зацікавить читача, адже в цій справі важливий навіть дизайн та оформлення виставки.
Високий рівень креативності сучасного бібліотекаря залежить також і від його співпраці з сучасними електронними та медіа-засобами. На сьогоднішній час бібліотечну роботу в нашій школі полегшує функціонуюча програма ІRВІS, де створені каталоги періодики, художньої літератури та літератури та підручників, які постійно поновлюються бібліографічними описами . Як бібліотекар, тісно співпрацюю із педагогічним колективом, постійно беру участь у методоб'єднаннях, педрадах, де і ознайомлюю вчителів з новинками літератури та бібліотечного життя, для учнів роблю презентації. Це, на мою думку, забезпечує хороший результат живого спілкування книги і читача.
Незважаючи на фізичні незручності, пані Ніна практично однією рукою гарно справляється із домашніми клопотами. Найкраще вона апробує себе у кулінарній справі, робить хороші консервації, а за її рецептами півсела забезпечує собі смачну зиму. Після недавньої смерті мами, залишившись самою у господі, Ніна Петрівна взяла на себе усі труднощі господарської роботи: переступаючи через усі фізичні незручності добре справляється з оброблянням городу, копаням картоплі, часто виконує по дому і чоловічу роботу. Та, мабуть, найбільшим позаробочим досягненням пані Ніни є вишивка. Цьому мистецтву вона навчилась від двоюрідної сестри, кора збирала в себе вдома цілі творчі зібрання по цьому виду мистецтва. Від родички навчилась вишивати і гладдю, і болгарським хрестом. Згодом з'являлися цілі шедеври квітів, пейзажів, тварин. А ще Ніна Петрівна любить шити, перешивати. Згадує, коли мама ткала, Ніна обов'язково затягувала узори. Повишивала сестрам придане, а з хати зробила прямо-таки музей вишивки.
З розмови з Ніною Петрівною я зрозуміла, що вона - людина щира і доброзичлива, в очах - тільки віра у добро і розуміння людей, дітей, колег. Вона любить людей, люди люблять її. За словами моєї співбесідниці, завжди мову з людьми заводить вона, любить спілкування, не лише через те, що цього вимагає її професія, а через те, що має розкриту та відверту душу. А це основне у нашій природній людській сутності - завжди залишатись людиною.