Народився 18 березня 1927 року в селі Ожарівка Хмельницької області Остропольського (нині Старосиневського) району. Весною 1943 року був примусово вивезений на каторжні роботи в Німеччину. Працював у Тарнау в бауера Петера Матея.
23 січня був визволений з фашистської неволі радянськими військами, добрався до міста Чинстахов (Польща) і разом з визволеними радянськими військовополоненими прийняв військову присягу і був відправлений в діючу армію. З 1 лютого 1945 року служив зв'язковим у роті зв'язку в 898 стрілковому полку 245 стрілкової дивізії.
В складі 1-го українського фронту прийняв участь у Вісло-Одерській наступальній операції. Потім, претнувши з боями Карпати, дивізія, де служив на той час рядовий Якимчук уже наводчиком 45мм орудії, прийняла участь у Пражській операції.
Після закінчення операції дивізія повернулась назад через Карпати в Німеччину, де її розформували і направили далі в Австрію на постійне місце дислокації.
Осінню 1947 року 447 артилерійську бригаду, де служив на той час В. М. Якимчук, передислокували з Австрії в Білоруське місто Постави Молодеченської області.
У 1951 році сержант Якимчук Василь Мусійович був демобілізований з лав Радянської армії і повернувся в рідне село.
Нагороджений:
Медаллями "За відвагу"
Медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр."
Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня
Орденом "За мужність"
Ювілейною медаллю "20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр."
Ювілейною медаллю "30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр."
Ювілейною медаллю "40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр."
