Бондаренко Михайло Федорович народився 8 листопада 1920 року в селі Замлиння Тульчинського району Вінницької області. В 1938 році вступив до Залізничного фабрично-заводського училища. В 1944 році навчався в Київському артилерійському училищі. Військову присягу прийняв 23 лютого 1941 року.
З березня по грудень 1941 року був старшим розвідником батареї на Західному та Ленінградському фронтах.
З грудня по травень знаходився у військовому госпіталі.
З травня 1942 року по травень 1943 року - командир відділення дивізії розвідки Калінінського фронту.
З січня 1945 року по лютий 1946 року - командир І -го вогневого загону Білоруського фронту.
З грудня 1949 по травень 1952 року - командир загону.
З травня по грудень 1952 року - командир вогневого загону.
З грудня 1953 року по грудень 1955 року - командир вогневого загону.
З грудня 1955 року по листопад 1956 року - старший офіцер батареї.
Помер 16 січня 1998 року.
Нагороджений:
Орденом Вітчизняної війни І ступеня
Орденом Червоного прапора
Медаллю "За бойові заслуги"
Медаллю "За відвагу"
Ювілейними медалями:
"20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р."
"30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р."
"40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р."
"50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р."
"60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р."
