Баранчук Зіновій Титович народився 29 жовтня 1906 року в м. Березне.
До лав армії призваний польською призивною комісією 5 травня 1927 року. 15 січня 1944 року мобілізований в 1213 стрілковий полк - стрілком.
1 травня 1944 року прийняв військову присягу. Воював в Білорусії. 27 липня 1944 року тяжко поранений у ліве передпліччя. З грудня 1944 року по лютий 1945 року знаходився в 2558 евакогоспіталі.
25 лютого 1945 року звільнений в запас по хворобі.
Помер 30 жовтня 2004 року.
Нагороджений:
орденом Вітчизняної війни І ступеня
орденом "За мужність"
медаллю "За відвагу"
медаллю "За Перемогу над Германією у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р."
медаллю Жукова;
ювілейною медаллю "20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р".
ювілейною медаллю "50 років Збройних сил СРСР"
ювілейною медаллю "60 років Збройних сил СРСР"
