|
Вперше село Яринівка згадується в письмових джерелах наприкінці XV ст. (Історія міст і сіл УРСР видавництво АК УРСР м. Харків 1973 р., с. 146 в 1629 р. на грантах села Яблунне пізніше Радзивилом було спочатку засноване село Райнівка (Регінівка) на честь його дружини Регіни. У 19 ст. Яринівка належала поміщику Ульяшенку (жителі села назвали його паном Ляшенком). Він мав 578 десятин землі. Однак його землі були розкидані на великій площі невеликими ділянками, межуючи з людською. Тоді пан Ляшенко почав захоплювати людські навколо своєї, а людей виселяти на свої віддалені землі. Так утворилися хутори Закалиття, Заклинне, Скородне, Рожок, Бубрівка, Молодичче, Оаровище. Будище, Кругла, Дьогтярня, Колоково... Деякі назви говорять самі за себе, про деякі розповідають легенди.
Закалиття - ,якоїсь пори, якоїсь днини їхав загін вояків і зупинився в тому місці відпочити. Коли вояки рушили далі і вже від'їхали на чималу відстань, один з них виявив, що загубив калитку з грішми (невеличка торбинка із шкіри чи тканини, в якій носили гроші).
Повернув загін на те місце і нумо шукати калитку з грішми... Невідомо чи знайшли вони її чи ні, а те місце від тої пори почали називати Закалиття.
Дьогтярня - це урочище було покрите густим непрохідним сосновим лісом. 3! сосен спускали смолу і варили дьоготь. Звідси і пішла назва.
З часом пан Ляшенко продав частину земель людям. Частину - полякам, частину - українцям. Там де жили поляки - Паніво, де жили українці - Дучина. Де українці жили земля була заболочена, вкрита чагарником та лісом. Люди вирубували дерева, осушували болота, так утворилися землі які назвали - Угіддя. За роки війни багато хуторів було знищено фашистами, за відмову їхати у Німеччину. Так ними було розстріляно 375 мирних жителів (Історія міст і сіл с. 176). Іншу частину хуторян було відселено до села за часів радянської влади.
Так зникли хутори, та залишились вони жити в людській пам'яті навіки.
|
