Березнівська центральна районна дитяча бібліотека

Жив у селі бідний селянин. Все своє життя він важко працював, але ніяк не міг розбагатіти, а те, що отримував із своєї праці, вистачало лише, щоб звести кінці з кінцями.
Одного разу пішов він у, ліс нарубати хмизу. Коли це йде і бачить посеред дороги в багнюці застрягла панська карета. Як коні не натужувались, ніяк витягнути карету ні могли. Ні грізні окрики погоничів, ні їх зусилля, Ніщо не могло зрушити карету з місця. Селянин підійшов ближче, став спостерігати. Коли це виходить із карети панич: "Допоможи чоловіче, заплачу тобі щедро". А селянин був міцної статури, заліз у воду, підважив плечем карету, та й випхав її я багнюки.
Задоволений панич заплатив 40 рублів золотом та ще й у додачу дав пляшку горілки...
Щасливий селянин, що на кінець розбагатів, на радощах випив пляшку горілки, та й повертався додому. А щоб швидше було, пішов навпростець через болотце... Коли йшов через болотце під добрячою "мухою", та й загубив гроші.
Засумував селянин, заплакав з розпачу, ліг під пеньок та й заснув. Коли це являється йому уві сні Ангел, та й каже: "Не сумуй чоловіче, осуши болото, переори його і ти знайдеш своїх 40 рублів". Прокинувся селянин, подумав, подумав, пішов додому, взяв лопату і став копати канал, щоб осушити болото...
Багато поту і сил коштувала йому ця робота, та він не відставав. Ні насмішки односельчан, ні негода не зупинили його...
І ось пройшов певний час, і селянин завершив свою роботу. А коли болото висохло то переорав його і заскородив, та скільки не шукав грошей - їх не було.
Розчарований селянин, щоб не пропала його праця, взяв і засіяв те поле і зазеленіла нива... А коли прийшов час збирати урожай то він був такий багатий, що селянин за нього вторгував 40 рублів золотом. І став багатим.
З тих пір стали називати цю ниву "Сорокарублеве".