ІМІДЖ УЧНЯ
Імідж учня визначає його зовнішній вигляд.
У нього входять постава, хода, культура мови, ввічливість, пунктуальність.
Учні, одягнені охайно, завжди викликають приязнь до себе в оточуючих.
Зім’ятий костюм, брудні черевики, несвіжа сорочка роблять враження байдужості до оточуючих і невимогливості до себе.
Неприємне враження створюють брудна носова хустинка, готовий відірватися ґудзик піджака.
До свого одягу треба ставитися з повагою.
Найкращим одягом для учня є шкільна форма.
Особливої уваги заслуговує така деталь, як краватка.
Вибір краватки багато в чому залежить від кольору і фактури тканини костюма. Строкаті сорочки або сорочки в клітинку носять із гладкою однотонною краваткою.
Краватка може бути в тон костюма, але обов’язково небагато світлішою або темнішою від нього.
До вовняних сорочок, а також до спортивних речей краватка не потрібна.
При користуванні парфумами важливо не перестаратися і враховувати, що запах «жіночих парфумів» не повинний відчуватися на відстані більшій за 45 см.
Запах чоловічого одеколону — у межах 15 см.
Для молодої дівчини підходять легкі, ніжні аромати.
Хлопцям доречно використовувати в будь-яку пору року туалетну воду.
Біжутерії на учениці не повинно бути багато навіть під час урочистостей, свят.
Велика кількість дрібничок справляє неприємне враження, говорить про поганий смак, не узгоджується з іміджем учениці.
Прикраси не повинні бриньчати, сковувати рухи, заважати навчанню.
Не рекомендується одночасно носити прикраси з різних матеріалів або витримані в різних стилях, наприклад, срібний ланцюжок і вироби із пластмаси.
Дорогі ювелірні прикраси не слід носити в школу — досить декількох предметів біжутерії.
Учневі як прикрасу можна рекомендувати зажим для краватки, можливі запонки для сорочки.
З манжетами вони повинні трохи виглядати з-під піджака.
Вміння красиво стояти, сидіти, рухатися завжди було невід’ємною частиною гарних манер.
Найкращий одяг сидить некрасиво на людині з неправильною поставою.
Умінню легко і граціозно рухатися, рівно стояти в невимушеній позі, не втрачаючи рівноваги, потрібно вчитися.
Насамперед треба бути в гарній фізичній формі.
Якщо у вас немає можливості займатися спортом, то ранкова зарядка і холодний душ повинні стати вашим щоденним ритуалом.
Основними вимогами до ходи є прямий хребет, розгорнуті плечі, злегка випнуті груди, втягнений живіт.
Руки повинні рухатися гармонійно і природно, а крок має бути середнього розміру.
Усе вищесказане входить у фізичну і побутову культуру людини.
Важливу роль відіграють правильна постава і відсутність занадто енергійних жестикуляцій руками.
Правильна постава — це підтягнутий живіт, прямі плечі, відсутність скутості у м’язах.
Не можна тулитися до стінки, спиратися на спинку стільця, засовувати руки в кишені, перебирати в руках якийсь предмет.
Зовсім непристойно хватати співрозмовника за ґудзик чи лацкани піджака, бити по плечу чи штовхати ліктем у бік.
У манері сидіти виявляється культура людини.
Учні не повинні лягати на парту, а дівчатка — намагатися примоститися на самому краєчку сидіння.
Некрасивою вважається поза, коли коліна широко розставлені, а ступні ніг при цьому повернені носками всередину.
Особливо неприйнятною вона є для дівчат.
Сидіти за партою потрібно таким чином, щоб запобігти розвиток сколіозу хребта.


ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНЯ У ШКОЛІ
Культура поводження в школі визначається правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу і загальним рівнем культури людини.
При вході в школу обов’язково треба зняти верхній одяг і здати його в гардероб.
Вхід у клас після дзвоника забороняється до перерви.
При вході вчителя в клас учні повинні встати.
Учні зобов’язані дбайливо й акуратно ставитися до суспільної власності.
З метою захисту здоров’я дітей і молоді забороняється куріння в приміщеннях і на територіях навчальних закладів усіх типів і форм власності.
Керівникам навчальних закладів слід активізувати роботу серед дітей, молоді і педагогічних працівників із метою пропаганди здорового способу життя.
На території школи не можна смітити.
Якщо, ввійшовши в клас, бачимо розкидані папірці, обгортки від цукерок, лушпиння від насіння, відразу зрозуміло, що тут були люди з низькою культурою поведінки, вони виявили неповагу до тих, хто буде працювати в цьому класі після них, а також до технічного персоналу навчального закладу.
При зустрічі у дверях треба дотримуватися таких правил:
— учень дає дорогу вчителеві;
—молодший за віком — старшому;
— чоловік завжди дає дорогу жінці.
Іноді на стінах, у туалетних кімнатах, на кришках столів і парт можна бачити різні написи і непристойні малюнки.
У цьому виявляється акт вандалізму, низької культури і неповага до людей, які створювали ці цінності, працюють або навчаються у цьому закладі.


ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У РОДИНІ
У родині виконання основних вимог ввічливості є обов’язковим.
Слова «дякую», «пробач», «будь ласка» у сімейному житті абсолютно необхідні.
У звертанні велику роль відіграє інтонація. Бажано, щоб звертання звучало тепло і з повагою, а не у формі категоричного наказу.
Для всіх членів родини є обов’язковими чистота й охайність одягу.
Особиста гігієна є важливим атрибутом не тільки уваги до себе, але й поваги до оточуючих.
Збереження чистоти і порядку в будинку не може лежати на плечах однієї господині, це справа всіх домашніх.
Кожний член родини повинен мати свої обов’язки і пам’ятати про них.
У дні сімейних свят потрібно поздоровити рідних і близьких, приділити їм увагу, подарувати недорогі подарунки, квіти.
Учні повинні відвідати з нагоди свята членів родини старшого покоління, якщо вони живуть окремо. Тим, хто живе в іншому населеному пункті, висилають письмові вітання або вітають телефоном.
Молодшим і родичам можна висилати листівки, старшим — вітання в конверті.


ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВИСТАВЦІ, В МУЗЕЇ, В БІБЛІОТЕЦІ
У багатьох музеях і виставкових залах є правила внутрішнього розпорядку.
Про них попереджають екскурсоводи. Наприклад, забороняється фотографувати експозицію, пропонується одягти спеціальне взуття поверх свого тощо.
Розглядаючи експозицію виставкової зали, не стають перед іншими відвідувачами або близько до творів мистецтва.
Тримають себе так, щоб своєю присутністю не турбувати оточуючих: ходять залами тихо, не говорять голосно, не сміються.
До експонатів руками не доторкуються. Відвідувачі, слідуючи за екскурсоводом, слухають його пояснення навіть у тому випадку, коли вони здаються нецікавими.
Якщо є питання, то їх задають під час паузи. Майте на увазі, що, критикуючи мистецтво, потрібно бути обережним.
Якщо перед очима художній твір, думка і краса якого вам особисто незрозумілі, про нього не судять за першим враженням, утримуються від зневажливого ставлення до художника і його твору.
Непристойно жувати гумку, їсти морозиво, розмовляти з іншими членами групи. Вихована людина завжди витримана і свій захват чи незгоду виявляє спокійно, без зайвого шуму. Бібліотечні правила хорошого тону мають вікові традиції. У читальному залі бібліотеки слід дотримуватися тиші, щоб не заважати іншим.
Користуючись книгою, не забувають, що з нею потрібно поводитися дбайливо.
її беруть ретельно вимитими руками, тому що навіть зовні чисті руки залишають на книзі сліди поту.
Перегортаючи книгу, не слинять пальці і не загинають куточки сторінок. Сторінку книги беруть обережно, за середину або верх і перегортають.
Обкладинку книги, брошури не перегинають назад, тому що це псує палітурку. Для помітки місця, де закінчили читати, використовують закладку.
Якщо хочуть записати що-небудь важливе, роблять це в блокноті, а не на сторінках видання. Книгу, взяту в абонементі додому, слід повертати в зазначений термін.


ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА
Головними вимогами до телефонного спілкування є стислість і змістовність розмови.
Коли телефонують вам, знімати трубку найкраще після другого дзвінка. Варто відмовитися від нейтральних відповідей «Так», «Алло», оскільки вони не несуть інформації.
Потрібно завжди привітатися і назвати себе.
Якщо дзвінок лунає, коли ви з кимось розмовляєте, попросіть у нього вибачення і зніміть трубку. Переривати бесіду телефонною розмовою неввічливо.
Під час телефонної розмови не можна що-небудь жувати чи пити. Не слід телефонувати після десяти годин вечора.
При спілкуванні телефоном стежте за інтонацією, вимовою, голосом, точніше підбирайте слова. Будьте лаконічні, ввічливі і доброзичливі.
Якщо телефонуєте ви, потрібно, знявши трубку, привітатися і представитися. Якщо ви телефонуєте другу, а до телефону підходить хтось інший, варто сказати: «Доброго дня. Вибачите, що потурбував. Це Володимир. Можна запросити до телефону Юрка?»
При телефонній розмові ніколи не потрібно запитувати: «А хто це говорить?», «А хто його питає?», «Навіщо він вам потрібний?».
Людина, яка хоче представитися і сказати, з якого питання вона телефонує, сама все скаже.
Якщо під час телефонної розмови на лінії відбувся збій і розмова перервалася, то передзвонює той, хто тільки що телефонував.
Після закінчення телефонної розмови першим кладе трубку той, хто телефонував. Чоловік, який телефонує жінці, очікує, доки жінка покладе слухавку.
Якщо співрозмовник надміру балакучий, потрібно сказати делікатно: «Я хотів би з вами поговорити довше, але, на жаль, у мене зараз термінова справа».
Особливу увагу варто приділити етикету розмови мобільним телефоном.
Обов’язково варто враховувати навколишнє оточення і керуватися здоровим глуздом: у транспорті, в магазині, кафе тощо варто пам’ятати, що поряд можуть знаходитися люди, у яких свої проблеми, інтереси, думки, і своєю розмовою ви можете дратувати, відволікати їх. Навряд у кого-небудь виникне бажання слухати ваші розмови за обідом, під час перегляду фільму або спектаклю: місця відпочинку людей і громадські місця ие можна перетворювати на комунальну квартиру.
Під час уроків необхідно відключити мобільний телефон.