|
Туристичні об'єкти - археологічна пам 'ятка періоду трипільської культури в урочищі "Селище Перше".
Нічліг - приміщення початкових класів Прислуцького НВК, "Школа-дитячий садок ".
Заклади харчування - кафе, шкільна їдальня.
Екскурсоводи-краєзнавці - Стахнюк Г.П., Ляшик І.О.
Православний храм - церква Пресвятої Богородиці.
Місця дозвілля - публічно - шкільна бібліотека філія, клуб, спортивний комплекс школи.
Транспорт - згідно з графіком: автобусні рейси Березне-Соснове, Березне-Маринин; маршрутне таксі Рівне-Березне, Рівне-Вілля, Рівне-Більчаки, Рівне-Моквин, Рівне-Губків, Березне-Бистричі.
Вперше згадується під назвою Холопь Хубковської волості в 1596 році як маєток каштеляна Брацлавського, старости Луцького Олександра Семашка, в зізнанні возного про те, що він їздив в замок Межиріцький до державця Скотницького вимагати винагороди для пана Семашка за збитки, вчинені підданими Межиріцькими в його маєтку, в тому числі і в селі Холопах. Скотницького не було тоді в замку Межиріцькому, але возний знайшов у нього до 200 чоловік, міщан Межиріцьких і селян довколишніх січ, які називали себе сотнею війська Лободи, а також: худобу і коней, котрих вони награбували в маєтках Семашка. Урядник замку - Соколовський і орендатор, жид Єся сказали возному, що вони мають права і вчинити справедливості над цими людьми у відсутність державця, але обіцяли до закінчення справи не випускати їх із замку, коли ж возний хотів таврувати коней, забраних у маєтках Семашка, то цього йому не дозволили зробити і з побоями вигнали із замку. Ще воно відоме під іменем села Холопів як маєток пана Андрія Халецького, судді земського Речицького, згадується в акті від 1584 року 15 березня в донесенні возного про те, що він проводив дізнання у справі про напад на жовнірів, зроблений урядником містечка Березного Парфеном Новоселецьким, священиком Березнівським Григорієм, а рівно селянами Березного і села Холопів, причому виявилося, що один із жовнірів був убитий, а декілька слуг були поранені.
Назва "холопи" походить від староруського слова "холоп" (раб, слуга, батрак) та польського слова "холоп " (бідняк).
Назва населеного пункту з 1946 року походить від двох слів "при" та "Случ". Справді, село лежить на лівому березі р. Случ.
За тарифним переписом 1629 року, тут було 75 димів. На правому березі р. Случ, неподалік с.Хотинь в урочищі Селище Перше відкрито поселення племен пізньотрипільської культури. Основним заняттям пізньотрипільських племен було землеробство та розвинуте скотарство.
З селом Холопи тісно пов'язане життя і діяльність поліського письменника Михайла Горонатовича Яцковського наприкінці життя підписувався як Михайло Тризна-їцковський), твори якого збереглись у фонді В. Барвінського рукописного відділу Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НА Н України. Він - корінний поліщук, народився у с. Холопи Березнівського району. У1846 році його мати Марія Яцковська розділилася із сестрою Цецічією Омецинською. Марія стала володіти частиною с. Холопи. Роздільним актом їй було виділено з іншого маєтку (с. Хотиня) 15 селянських родин, які Марія поселила на окремій ділянці землі і утворила с.Яцьковичі.
В історико-краєзнавчій праці Т. Стецького "З бору і степу", краєзнавчому словнику О. Цинкаловського "Стара Волинь і Волинське Полісся " пан М. Яцьковський згадується як дрібний поміщик, власник невеликого фільварку. У 1855 році мати виділила своєму сину, колезькому регістратору, 1176 десятин землі. У 40-х роках він навчався у Рівненській гімназії. У тодішньому спольщеному і зросійщеному середовищі вирізнявся як свідомий українець, що проявлялось у зацікавленні історією рідного народу, вживанні української мови, одяганні під час свят національного українського вбрання.
Починаючи з кінця 40-х років ХІХст., друкував у львівських українських газетах віршовані твори, пройняті духом українського патріотизму. Плідно співпрацював з львівським журналом "Правда ". Творчість Яцьковського позитивно оцінював 1. Франко. В своїх публіцистичних статтях Яцьковський піддавав критиці Емський указ і Валуєвський циркуляр російського царату, спрямовані на заборону української мови. В дослідженні академіка Тутковського "Янтарь в Вольїнской губернии" йде мова про непоодинокі знахідки в глинистих та піщаних шарах бурштину на лівобережжі р. Случ від Бульки Холопської до Березного.
|
