ВИХОВУЙ СЕБЕ САМ

Поради учню — арифметика самовиховання

Самовиховання потрібне кожній людині. Воно прискорює розвиток внутрішніх сил людини — фізичних і духовних.

Самовиховання — кращий спосіб розвитку усіх здібностей. Хто знає себе, той робить менше помилок, правильно оцінює свої можливості, може передбачити невдачі в усіх справах.

Самовиховання — це уміння керувати своїм «Я», переборювати бажання, примушувати себе робити, в першу чергу, те, що треба, а не те, що хочеться.

Самовиховання — це боротьба з власними слабкостями, поганими звичками.

Пізнай себе, дай собі об'єктивну оцінку, визнай програму дій самовиховання і ти зростатимеш людиною серед людей.

1. Мої чесноти.

2. Мої недоліки.

3. Що мені не подобається в людях.

4. Яким би я хотів бути?

5. На кого хочу бути схожим?

6. Що для цього треба? (Читати відповідну літературу, тренування, серйозне навчання, фізична праця,гурткова робота тощо).

7. Яке громадське доручення допоможе в цьому?

8. Які вимоги ставлять до мене батьки, вчителі? Чи замислювався я над цим? Чи потрібно прислухатися?

9. Що мені дасть чіткий розпорядок дня? Чи дотримуватися його? Чи не марную даремно час?

10. У кого я просив би поради? До кого прислухався?

11. Моє самозаохочення. Завдання на тиждень, місяць, навчальну чверть, рік.

12. Я переможу! Я переміг!

Виходячи з цього, бажано проводити з вихованцями бесіду, диспути, читання типу: «Як виховувати в собі силу волі, дисциплінованість?», «Чи вмію я вчитися?», «Що значить бути сучасним?».

АНКЕТА-ТЕСТ

ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ДРУЖИТИ?

Трапляється так, що знайомих — безліч, а друга немає. У наш час стандартизації та автоматизації ми часто не знаємо навіть своїх сусідів. Спілкування перетворилося на науку про комунікації, цьому навчають на численних курсах. А ви вмієте дружити? Дайте відповіді на запитання, підсумуйте кількість балів і дізнаєтесь об'єктивну думку, звичайно ж, за умови, якщо будете щирими.

1. Як часто вам хочеться, аби люди були до вас приязними?

Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.

2. Чи ви намагаєтесь досягти дружби?

Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.

3. Чи ви намагаєтесь зрозуміти почуття інших людей?

Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.

4. З якою кількістю людей ви тримаєтесь відчужено?

З дуже багатьма — 1; із багатьма — 2; із деякими — 3; із небагатьма — 4; із дуже небагатьма — 5.

5. Чи часто ви зустрічаєте людей, які б хотіли вас бачити своїм другом?

Дуже часто — 5; часто — 4; інколи — 3; рідко — 2; дуже рідко — 1.

6. Чи подобається вам, коли люди демонструють свою симпатію?

Дуже подобається — 5; подобається — 4; інколи — 3; не подобається — 2; зовсім не подобається — 1.

7. Чи багато знайдеться людей, яких би ви хотіли мати за друзів?

Дуже багато — 5; багато — 4; деякі — 3; мало — 2; дуже мало — 1.

8. Чи багато людей вас розуміють?

Дуже багато — 5; багато — 4; деякі — 3; мало — 2; дуже мало — 1.

9. Зі скількома людьми ви намагаєтесь стати друзями?

З дуже багатьма — 1; із багатьма — 2; із деякими — 3; із небагатьма — 4; із дуже небагатьма — 5.

10. Чи багато людей ображаються на вас?

Дуже багато — 5; багато — 4; деякі — 3; мало — 2; дуже мало — 1.

Тепер підрахуйте бали.

40 і більше балів. Ви готові розкрити обійми назустріч близьким і не дуже близьким людям, щиро перейнявшись їхніми проблемами. І вони відповідають вам взаємністю. Ваше життя багате на розкіш людського спілкування.

21 — 39 балів. У вас удосталь близьких друзів, аби не почуватися самотнім. Та в більшості контактів ви твердо дотримуєтеся дистанції.

20 і менше балів. Ви дуже замкнуті. Можливо, це інколи й необхідно, але частіше ви позбавляєте себе та своїх близьких душевного тепла. Що вас примушує так поводитися? Давня образа? Може, звичайні душевні лінощі?

Азбука моральних заповідей

(Складено на основі книги В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину»)

— Б —

Батьківщина — твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд.Є в нас своє лихо і горе. Говорячи про них, пам'ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому... Говорити про недоліки — для цього великого розуму не треба. Зневажай демагогію і балаканину. Думай і роби все для того, щоб перемогли добро і справедливість... Батько — найрідніший, найдорожча для тебе людина, в образі якої втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях — від народження до смерті... Бути гідним свого батька — твоя особиста честь. Будьте добрими дітьми своїх батьків. Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти — говорить українська народна мудрість. Старість невідворотна, смерть — невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від твоїх батьків, а й від вас самих — дітей. Бути справжньою людиною — це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людин, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі. Бережи та шануй пам'ять про померлих. У кого немає в душі минулого, в того не може бути й майбутнього. «Кожна людина — це неповторний світ. Під кожним нагробком — світова історія» (Г. Гейне).

— Г —

Гідність — мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури...

— Д —

Дідусеві й бабусі — почесне місце в домі. Якщо вирішується якась нелегка і непроста справа — перше слово нехай належить дідусеві й бабусі. Не соромся і не бійся поділитися з ними своїми радощами або горем, вони вміють освітлювати людську радість мудрістю життя, і радість зробить тебе подвійно щасливим...

— Ж —

Жіночність — це найвищий вияв людської краси. В цій красі — народження нового життя, цвітіння розвитку. Носій і творець життя — жінка — найглибше втілює високоморальне ставлення до майбутнього людства. Поважати жінку — означає поважати життя. Знання — неоціненне багатство, якого маєш ти набути в роки дитинства, отроцтва, ранньої юності. Те, чого ти не здобув у юні роки, ніколи не здобудеш потім. Твій обов'язок — учитися в повну міру своїх сил.

— І —

І ще є одне духовне начало в нашій людській любові. Це — наша потреба в людині. Не можна жити без почуття й усвідомлення того, що ти комусь потрібен, що хтось бачить увесь сенс свого життя лише тому, що є на світі ти.

— К —

Краса — могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осягає світ... Я б назвав красу гімнастикою душі — вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття, переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш себе.

— Л —

Любов до людей — це твоя моральна серцевина. Любов — могутня вихователька. Вона робить людину чистішою, чеснішою, щирішою, вимогливішою і суворішою в додержанні основ життя... Людина залишає себе насамперед у людині. У цьому наше безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс життя. Якщо ти хочеш залишитися в серці людському — виховай своїх дітей. Виховання людини — найважливіший громадський обов'язок.

— М —

Мати творить твою неповторну особистість — ось у чому сенс, мистецтво і майстерність того, що ми називаєм народженням. Берегти матір — означає турбуватися про чисте джерело, із якого ти пив від часу свого першого дихання і будеш пити до останньої хвилини свого життя. Мужність — це справжня краса духу й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю, сильною і ласкавою.

— Н —

Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини.

— О —

Опановуй головне в духовній культурі — культуру людських відносин: умій розрізняти в людині світле і темне. Те, що ми називаємо повагою до людини, — це віра в добре начало в ній.

— П —

Праця - це не тільки лопата й плуг, а й думка. Дуже важливо, щоб наші вихованці переконалися на власному досвіді, що думка — це нелегка праця, і саме її складність, трудність і дає людині велику радість. Рід людський складається з поколінь, — це велика мудрість нашого буття... Повага, шанування старших поколінь — закон нашого життя. Поважати старших треба тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.

— С —

Скромність — це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі та характеру. Бути скромним — означає ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді вільне і щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини. Совість живе в людському житті лише на поживному ґрунті совісності, сорому; совість — це знання, багато разів помножене на переживання, почування, а похідними цієї дії є сором, відповідальність і обов'язок, повинність. Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів. Соромся слабовілля, безпринциповості, «безхребетності». Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому «моя хата з краю». Соромся байдужого ставлення до життя, виконання обов'язку. Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, у своїх почуттях треба бути вірним і зобов'язаним. Соромся безкультурності. Невігластво розуму і почуттів збіднюють людину, роблять її примітивною.

— T —

Терпимість і непримиренність — дуже важливі елементи духовної культури, які тобі треба опанувати для того, щоб орієнтуватись у безмежно складному світі людських пристрастей і характерів.

— У—

Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Умій бути вдячним. Почув похвалу — дякуй і радій, що ти рухаєшся в напрямку людської досконалості. Почув докір, осуд — дякуй за те, що тебе вчать жити. Умій правильно бачити навколо себе щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й потворну убогість Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій побачити ту безмежно дорогу людську цінність, де від золотої купи залишилося кілька зернинок, від яскравого і гарячого багаття — кілька жаринок, від багатого плодозбору — кілька яблук. Умій бути скромним, оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості, надокучливості. Учитель творить людину. Ці мудрі й вагомі слова можна сказати тільки про матір і батька. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив.

— Ш —

Школа — це духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє, школярі — це не просто діти, які зібралися в одному місці. Вони являють собою дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами.

— Ю —

Юнаки і дівчата, ви повинні знати історію свого народу, у ваші душі мають увійти кращі народні традиції, стати для вас святим законом. — Я — Якщо ти робитимеш тільки те, що хочеться, якщо активність твоя спонукатиметься тільки передчуттям задоволення — в житті у тебе нічого не буде дорогого і святого, душа твоя не осягне, що таке любов, відданість, бажання твої будуть низькими і убогими, а життя без благородних людських бажань — порожнім і нудним.

Дружба — це школа виховання благородних почуттів

Закони дружби:

1. Не залишай друга в біді. Бути вірним дружбі —означає ділити з другом не тільки радість, а й горе.

2. Тобі не байдуже, який твій друг. Дружба — це моральне збагачення людини. Знайшовши надійного друга, ти помножуєш свої сили, стаєш морально чистішим, багатшим, красивішим.

3. Дружба — це насамперед віра в людину, вимогливість до неї і повинність.

4. Дружба і егоїзм — непримиренні й несумісні.

5. Дружба вчить любити віддано й стійко, бути непримиренними. Дружбу я назвав би вершиною, з якої перед людиною відкривається найдрібніші деталі доблесті та раси, вульгарності й потворності.

6. Дружба випробовується в біді й небезпеці.

7. Умій жити так, щоб тебе з другом об'єднувала єдність духу, ідеалів... Нехай дружба буде для тебе яскравим світлом, що осягає мету життя.

8. Юність без вірної, відданої дружби — убога і порожня. Не вміючи дружити, ти обкрадаєш себе.

9. Дружба виховує відданість високому, ідеальному, тому що в дружбі більше віддають ніж беруть — найбагатшим стає найщедріший.

10. В дружбі ти проходиш справжню школу безкорисливості. Дружба дає незрівнянну радість від того, що ти віддав. Дружба, по суті, відкриває нам справжній сенс життя.

11. Друг — якщо це тільки справжня дружба -— стає частинкою тебе самого. Якщо ти бачиш у другові щось погане, не гідне вашої однодумності, вашого прагнення до ідеального, скажи йому відверто про це. Ти повинен бути найсправедливішим, наймужнішим і найсуворішим суддею свого друга. Взаємна відповідальність, яка осгає нашу дружбу, — найважливіше джерело вірності, відданості.

12. Без відданої, вірної, вимогливої дружби неможливий колектив.

13. Бути вимогливими у дружбі — означає мати мужність розірвати її, якщо друг зраджує те, в ім'я чого склалася дружба.

14. Із цеглинок міцної, ідейно багатої дружби будується те, що я назвав би моральною силою колективу.

Правила виховання мужності

1. Умій пробудити в собі гнів, злість на себе, якщо тобі чогось не хочеться. Не хочеться — це небезпеч ний ворог справжнього людського буття. З «не хочеться», якщо воно вийшло переможцем над «треба»,починаються нікчемність і безвілля.

2. Пробуди в собі почуття настороженості, якщо тобі щось здається неможливим, нездійсненним, нездоланним. Збери всі сили свого духу, щоб неможливе стало можливим.

3. Активна ненависть до негідного — подвиг духу.

4. Умій владарювати духом, волею над слабостями свого тіла. Сила людської волі безмежна. Занепад духу в тяжкій життєвій ситуації — це твоя поразка, загибель.

5. Гідність мужчини — це заявити про свій біль.

6. Біль, страждання, недуга, якими б сильними і невідступними вони не були, не повинні стати сильні шими за твою волю.

7. Найбільша перемога — це перемога над самим собою.

8. Якщо ти вмієш тільки підкорятися волі інших — ти виростеш «тінню» людини. Справжня людина вміє наказувати собі. Це і є вміння жити.

9. Ти станеш справжньою людиною тільки тоді, коли зрозумієш, що таке «важко».

10. Не йди легким шляхом. Іди найважчим! Подолання труднощів підносить людину.

11. Постав над собою хоч сто вчителів — вони бууть безсилі, якщо ти сам не зможеш примусити себе й вимагати від себе.

Десять негідних речей

1. Негідно будувати своє благополуччя, радощі, втіхи, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини.

2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, задерев'яніння серця — одна з найогидніших вад.

3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.

4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою. Хоробрість, відвага — джерело мужності.

5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу.

6. Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство і мужність, а мовчання — легкодухість, підлість.

7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, а й не мати власного погляду, втратити своє обличчя.

8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійсненні обіцянки. Негідною є надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини.