Березнівська центральна районна дитяча бібліотека

ТОПОЛЕВЕ ДИВО

Художниці флористці
Ользі Осійчук

Тополеве поле, тополеве небо,
Тополевим пухом далечінь бринить
Для душі нічого більше вже не треба,
Аби ще тривала ця висока мить...

Аби довго слухать пісню рук і серця,
Що лягла на темне сонячним теплом.
В ній бринять красою ріки та озерця
І земля вітає голубим чолом.

Тополева казка... В ній - нестримні коні
Б'ють грудьми у тишу і тривожать даль
Соняхи цілують небо на осонні,
Сива дума замку і душі печаль...

Тополеве диво в чорно-білім світлі
Нам дарує майстер на добро усім.
Порадіймо щиро цим чудовим світом
І порозкошуймо в цій земній красі...

Павло Рачок - член Національної
спілки журналістів України

Світ у тополевій палітрі

Ольга Григорівна Осейчук родом села Мокре Дубенського району, що на Рівненщині. Якщо . про її корені, то стане зрозумілим, звідки у простої сільської дівчини такий художній Народилась і виховувалась в духовно-благодатній сім'ї. Мати Надія Олександрівна мала хист до українського декоративного розпису, батько Григорій Трохимович - умілець-коваль. Родина де пошановувались українська історія, рідна мова, українська пісня, традиції і звичаї. Коли збиралася разом, то обов'язково звучали мелодії пісень "Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле" з-за гори кам'яної", "Туман, туман долинами".
Ольга Осейчук - випускниця Мокренської, Мирогощанської шкіл, бібліотечного відділу Дубенського культосвітнього технікуму, філологічного, факультету Рівненського педагогічного інституту, ветеран педагогічної праці - нагороджена медаллю А. С. Макаренка (1985 р.) за заслуги в галузі осі педагогічної думки в Україні, лауреат "літературно-мистецької премії імені Аверіна Коломий значний внесок у мистецьке відродження Українського Духу. Вчителювала, 25 років пращ інспектором Березнівського відділу освіти, нині викладає в Західноукраїнському коледжі "Полісся"
Ольга Григорівна дуже любить пору, коли дує легенький вітерець, сяє сонечко, а в повітрі тополевий пух. Збирає його, складає в мішечки і... творить дива. На різнокольоровому оксамиті пише унікальні картини, її улюблені теми: храм, квіти, коні, птахи, довкілля.
Сюжети бере з творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, поетів-земляків М. Тимчака, Бориса Боровця, Миколи Берези, Степана Бабія, Павла Рачка, Любові Пшеничної, Н. Ярмолюк, з усього, що хвилює душу в цьому чарівному світі.
Свого часу займалася живописом, графікою, але згодом зрозуміла, що найбільше до душі саме тополевим пухом, який має свої особливості, незвичний природний полиск, а пише на оксамиті без попереднього малюнка.
Характерність фігур, гармонійна злагода моделі і довкілля ретельно опрацьовані заради впевненого спокою, тієї неквапливості ритму, що є формовиявом українського духовного світу. С присутній у більшості картин, відіграє важливу роль у створенні тонкого ліричного настрою необхідного для пізнання себе, наближення до найсуттєвішого у Всесвіті, усвідомлення себе невіддільною частиною.
Художниця начебто заново опановує первинне "відчуття життя. В чорно-білому і колі) просторах ("Воскреслії дзвони", "Небо", "Храм Руси-України", "Мати йде, прошу всіх встати", "Напередодні Великодня", "Яблуневий Спас", "Мальви", "Коні прагнули волі", "Мавка", "Парус ти", "Батьківська пречиста хата", "Подарую собі жмут кленового теплого листя", "Ой чий-то кінь біжить", "На росах і дощах настояний бузок", "Незрадливо шумлять ясени" та т.) національна українська естетика природного довкілля іде поруч із свідомим успадкуванням традиційного народного світовідношення - з його етикою побожного ставлення до життя. О. Г. Осейчук дивить світ очима свого краю, своєї землі, яку відчуває повсякчас під ногами. Це - відчуття сакрального зв'язку земного з небесним.
Найбільшу і повсякчасну підтримку мала від свого чолова - вірного друга, порадника і критика Івана Дмитровича Осейчука.
В Західноукраїнському коледжі "Полісся" працює художня студія "Палітра", якою керує Григорівна. Біля сотні художніх студентських робіт в різних техніках акварелі, графіки, розпису на склі, декоративного українського розпису експонуються в студентській галереї. А в Березнівському краєзнавчому музеї студенти та учні студії "Палітра" презентували свої художні полоті назвою "Батьківська пречиста хата", "Пастелі осені" тощо.

Богдан СТОЛЯР
мистецтвознавець