|
Туристичні об'єкти - пам'ятник загиблим односельчанам в роки Другої світової війни, р. Бобер.
Нічліг- школа, будинок вчителя, лісництво.
Заклад харчування - шкільна їдальня.
Екскурсоводи-краєзнавці - Боровець Т.А., Деркач М.А.
Місце дозвілля - клуб.
Транспорт - згідно з графіком: автобусний рейс Березне-Лінчин.
Православний храм - Свято-Введенська церква
За переказами, с.Лінчин виникло в кінці XVIII ст. Назву села пов'язують з жіночим іменем Лена, якій належав хутір, де тепер с.Лінчин. Всі, хто йшов на хутір, казали: ідемо на Лєнчин хутір. Пройшли роки, хутір перетворився на село, а назва так і залишилася. Архівні документи свідчать, що " с.Лінчин як маєток Іосафати, народженоїЛєбляси, Бабінської, згадується в акті-передачі, за присудом Люблінського трибуналу, частини с.Лінчин володіння дворянки Гертруди Ленківічевої, уродженої Бабінської; при цьому передається інвентар у володіння маєтку і вказуються повинності, які беруться власником з селян ".
До 70-х років ХІХст. вЛінчині існувала дерев 'яна церква Пресвятої Богородиці. В 1878 р. була побудована нова церква з дзвіницею. В цей час в селі налічувалося 62 двори, 517прихожан. Існував смолярний завод. УрокиДругоїсвітовоївійни с.Лінчин було спалене, а біль ше 300 жителів села -розстріляно. На місці трагедії встановлено нам 'ятник загиблим односельчанам.
В 1949 році с.Лінчин як неперспективне вирішено було розформувати, а населення переселити в Херсонську область. Однак значна частина людей повернулася додому.
|
