|
Туристичні об'єкти- озеро Княже, загальнодержавний заказник "Урочище Бршце-1".
Нічліг - школа.
Заклад харчування - шкільна їдальня.
Екскурсоводи-краєзнавці - Дячук Н. М., Кулай В. В.
Православний храм - церква святителя і чудотворця Миколи.
Транспорт - згідно з графіком: маршрутне таксі Рівне-Князівка.
Населення - 921 чоловік, 239.
Назва села походить від назви Князь-озера, на березі якого воно знаходиться. За легендою, Князь-озеро утворилося внаслідок прокльонів кріпаків, яких місцевий князь заставляв працювати на Великдень. Чи дійшли до Бога людські прокльони, чи він сам не витримав такої наруги над людьми, але на тому місці, де стояв князівський маєток, земля розступилася і в тому місці стало озеро. Люди стали називати це озеро Князь-озеро.
Перші відомості про Князь-село датуються кінцем X VIII ст. Землі села в цей час належали Михайлу Леонтіповичу Корженівському, який походив з відомого на Волині роду.
Земель, придатних для землеробства, було мало. Болота, піщані неугіддя, дрімучий ліс оточували село. В заплаві і долині річки росли віковічні дуби, окремі з яких зберігалися до недавнього часу. Селянські наділи були невеликі, вони межували з панськими та церковними землями. Часто це просто були невеликі клаптики серед боліт. За межі земельних ділянок, за ліс зав'язувались суперечки і конфлікти, про що подавались скарги в мирський суд. Частину земель, особливо лісу, незаконно привласнив пан. Так, в книзі М.І.Теодоровича "Историко-статистичекое описание церков и приходов Вольтской зпархии" згадується, що в липні 1886 року селяни зрубали в лісі, який належав церкві, 3 сосни, щоб полагодити загорожу біля церкви. За це панська економія подала скаргу в мирський суд, оскільки цю землю на той час незаконно привласнив пан Малинський.
У лютому 1943 року під час рейду по тилах ворога в селі зупинився путивльський загін з'єднання С.А.Ковпака. В просторій попівській хаті (в наш час Князівська ЗОШ) 23 лютого ковпаківці святкували День Червоної Армії.
В заплаві річки Бобер знаходиться загальнодержавний заказник "Урочище Брище-1" площею 100 га. Цей природоохоронний об'єкт створений у 1974 році для охорони рідкісної водної тварини - бобра річкового, поселеного в цих місцях в 1964 році. Заплавний ліс прикрашають міцні дуби віком більш як 100 років. Заказник "Брище-1" - це цінний куточок природи Березнівщини. Тут охороняється не тільки річковий бобер, заради збереження якого створювався заказник, а й чимало типових та рідкісних видів поліських рослин, тварин, птахів, таких, як лелека чорний, болотяна черепаха.
Відомо, що з давніх часів на Україні існують перекази та легенди, в яких розповідається про чародійну силу цвіту папороті, яка ніби цвіте на свято Івана Кувала. В це глибоко вірять жителі Князівки.
За переказами, один із жителів села, в день Івана Купала був допізна на рибалці на річці Бобер. Повертався додому, коли вже смеркло. А щоб швидша було пішов лісом навпростець, та й заблукав в темноті. Говорять, що в цю ніч, нечиста сила водить лісом тих, хто ненароком попаде до неї в руки. Довго ходив рибалка лісом, поки не знемігся і сів відпочити на галявинці серед лісу, де росла папороть. І тут він згадав розповіді старих людей, які розповідали, що саме в цю ніч цвіте папороть, але щоб побачити це необхідно мати неабияку сміливість та відвагу, пройти важкі випробування. Рибалка вирішив, будь-що ждати, поки зацвіте папороть.
І тут зашумів, здригнувся ліс від страшного ричання, гулу та шуму... Зірвався страшний вітер, який гнув дерева до самого долу, кидав листя і гілля. Чорне небо прорізували громові стріли і били в дерева, землю. Все змішалося в страшному бушуванні, тріскоті, несамовитих криках невідомих істот, які хижо блищали, мов свічками, великими очима на непроханого гостя. Але ніщо не могло, злякати настирливого сміливця... Та раптом все стихло, так несподівано, як і почалося.
І, о диво, піднялося листя папороті і на високій гілці, що виросла на очах, появилася небаченої краси квітка, горіла вогнем. Бережно зірвав її рибалка і забрав з собою.
З тих пір став рибалка, володіти небаченою силою, одним поглядом він міг вилікувати людину, або навпаки, нагнати на неї хворобу. Тільки частіше в нього перемагала сила зла, адже говорять, що папороть - це квітка нечестивого.
Говорять, що рибалка розповів про папороть іншим односельцям і окремим теж вдалося добути ці квіти.,
З тих пір і славиться село Князівка своїми ворожбитами. А урочище, де росте ця рослина так і назвали - Папороть.
|
