|
Туристичні об'єкти - шкільний музей історії с. Голубне.
Нічліг - школа, дитячий садок.
Заклад харчування - шкільна їдальня.
Екскурсоводи-краєзнавці - Сидорчук Н.М., Кучер Ф.А. Православні храми - церква Святої Живоначальної Трійці.
Транспорт - згідно з графіком: автобусний рейс Березне-Голубне.
ГОЛУБНЕ - село, центр сільської Ради. Розташоване за 14 км від районного центру, за 21 км від залізничної станції Костопіль. Населення - 661 чоловік, з них дітей до 18 років - 193.
Назва походить від місцевого значення слова "голубка " - кіл, вбитий у землю, біля якого скручували в'язані плоти на воді. Інша версія походження назви села - слово "голуб", від слова "голе" і "лубне", бо тут, як і скрізь на Поліссі, з давніх-давен здирали "голови" з дерев "луб" (кору), яка йшла на виготовлення личаків.
Перша письмова згадка про с.Голубне відноситься до 1595 року. В "Словнику географічному королівства Польського " приводиться документ з 1595 року, писаний білоруською мовою: "Я, Іван Гуревич, підкоморій луцький" з'їхав на ґрунт с. Голубне ". Серед мокрот, валів і горбів заснував свою резиденцію. На той час це був фіьварок князів Радзівілів. Проте, що село Голубне має давню історію, говорять "Акти підкоморські" за 1631 рік, в яких мовиться, що Голубне - давнє городище, де знаходять кам'яні сокири, стріли, кремінь. В експозиціях шкільного краєзнавчого музею історії села Голубне можна побачити в великій кількості камінні знаряддя праці та залишки керамічного посуду, які відносяться до археологічної культури шнурової кераміки (середина НІ тис. дон.е.).
Як свідчать "Акти підкоморські", перша церква була побудована в селі ще на початку XVII ст., а в 1735 році була відновлена. Вона згоріла в серпні 1971 року. Аж у 1993 році в с. Голубне було збудовано нову цегляну церкву.
В с. Голубне діяв паровий млин, який належав Є.С.Дидинському і давав 12 тис.крб. річного прибутку при 2-х робітниках.
|
