|
|
Вулицями рідного міста.
Краєзнавча подорож.
Мета.Розширити знання учнів про рідний край,про місто,в якому вони живуть,про людей,іменами яких названо вулиці міста.
Обладнання.Книжкова виставка "Рідне місто пізнаєм", слайди про старе і нове місто,диск з записами пісень про наше місто.
Мабуть кожна людина вважає, що місце де вона народилася і живе - найкращий куточок землі. Дійсно так, це місце єдине і неповторне. Тож зустрілися ми сьогодні, щоб мандрувати вулицями рідного міста, згадати його минуле, поговорити про сучасне.
Чому моя вулиця носить таке імя.Попробуємо дізнатися.Отже вирушаємо в краєзнавчу мандрівку по місту Березне
1-ша зупинка "Рідне місто моє"
Наше містечко займає вигідне географічне положення - знаходиться на березі р. Случ. В давнину містечко було торговим і портовим, а річка Случ повноводною. Плавали по ній баржі, плоти. Була можливість збувати свою продукцію іншим містам Волині і інших губерній. Тому місто процвітало, збільшувалося населення, розвивалася промисловість. Наші пращури дбали про охорону свого міста - Захистили його муром з трьох сторін, з четвертої була р. Случ. В мурі було декілька брам, які закривалися на ніч. В'їхати в місто можна було тільки за сонця. Але і така безпека часто не допомагала. Так у 1677р. містечко було пограбоване і спалене татарами. Більшість жителів загинули, декому вдалося врятуватися .
Отож на початок 18ст. в місті залишилось 90 мешканців. Існує така версія, що в місті був підземний хід, який починався в районі сучасної пошти, а виходив до річки (біля РАЙВО). З часом місто знову почало відроджуватись. Із західних областей почали приїжджати переселенці. Місто населили німці, чехи, росіяни, євреї. Життя вирувало. Діяли суконна фабрика, миловарний завод, три шкіряних і і одне залізобетонне підприємства, електростанція, млини парові і водяні, пивоварний і цегельний заводи, ґуральня.
Торгували хлібом, лісом, льоном, полотном, хутром, медом, воском і ін. На рік відбувалося 12 ярмарків. Крім того торгівля велася у багатьох дрібних крамничках. У визвольній війні 1648- 1654рр. з польськими загарбниками брали участі і жителі нашого міста. Про битви, які були біля Березного свідчать такі назви: "Кочацька гора", "Козацьке озеро", "Ляські могили". "Знай ляше, що по Случ то наше",- так говорили козаки. В місті була найбільша на Волині єврейська община (4000 чол.) Вони мали мережу торгових, культурних і господарських організацій. Діяли товариства над сиротами, та охорони здоров'я. Вся торгівля і ремесло знаходилися у руках євреїв.
З появою залізниці, водний шлях по р. Случ втратив своє значення. Місто було далеко від залізниці, перестало бути торговим центром, почало занепадати. Підприємства не розвивалися. Сподіваючись знайти роботу і хліб, багато людей емігрували в США і Канаду. Березне стало селом.
Доля нашого міста, як і доля кожної людини з роками змінюються.
Павло Рачок "Рідний край"
Сучасне місто Березне - це мальовничий куточок і широкими зеленими алеями, парками, скверами, охайними будиночками пофарбованими в різні кольори.
Місто розкинулось на багато кілометрів. В ньому понад 120 вулиць і провулків, загальна протяжність яких 63.5 км.
2-га зупинка - вулиця Андріївська
Місто молоде, більшість будинків побудовані після Великої Вітчизняної війни. Зі старих споруд залишились Миколаївський храм ( 1845р.) та Березнівська гімназія ( 1902р.) . Останніми роками місто розвивається швидкими темпами, розбудовуються, примножуються культурні пам'ятки Центральна вулиця Андріївська простягається більш, як на 4 км (Комісарська, Леніна). Раніше наше місто називали Андрієвом. Одна з версій, чому місто мало таку назву - у князя Данила Галицького, який володів Волинню, був боярин і полководець Андрій, який прославився в походах проти поляків, литовців, угрів. За його численні заслуги князь міг подарувати йому місто. На вулиці розміщені бібліотека, банк, пошта, автовокзал, швейна та сірникова фабрики, численні магазини, будується Свято-Троїцький храм. До 1962р. на вулиці стояли в'їзні ворота (навпроти дзвіниці Свято-Троїцького храму). В районі автовокзалу - колгоспні павільйони. Млини - на місці швейної фабрики і музичної школи.
3-я зупинка - вулиця Буховича
Одним з видатних діячів тих часів в Березному був Микола Павлович Бухович - священик Української Автокефальної Православної церкви, настоятель Різдво-Богородицького храму. Родом він з Волині.
Мав хорошу біблітеку, якою дозволяв користуватися березнівчанам, цікавився астрономією, займався садоводством. А ше він був патріотом. Богослужіння проводив українською мовою. За його ініціативою в Березно був створений осередок "Просвіти", ще за польської окупації. Через нього пропагував українські козацькі і стрілецькі пісні, українські обряди і звичаї. Організував чудовий хор, який славився на всю округу, викладав Закон Божий в українській школі, давав учням знання з історії, навчав колядок. Помер М.Бухович у грудні 1945року. Похований на селецькому кладовищі. Є ще живі березнівчани, які пам'ятають про нього і зберігають його Євангеліє.
Одна з центральних вулиць носить його ім'я. В давнину па цій вулиці стояли єврейські синагоги, Різдво-Богородицький храм.
4-а зупинка - Агротехнічний ліцей-інтернат.
Від вулиці Буховича беруть свій початок дві паралельні одна до одної вулиці 1.Франка(450м) і Вишнева(370). Вони мають протяжність всього 400 метрів і тягнуться до річки Случ. Між цими вулицями на березі річки розмістився агротехнічний ліцой-інтернат з гуртожитками. (раніше дитячий будинок для дітей сиріт) В давнину зі сторони вулиці І.Франка стояв красень костел, шпилі якого сягали неба, який був підірваний в повоєнний період, тому до наших днів збереглися лише руїни Зараз вулицю 1.Франка прикрашає Свято-Покровський храм. Раніше на цьому місці стояло приміщення старої пошти,тому і вулиця називалася Поштовою.Пізніше в цьому ж приміщенні був дитячий садок "Казка"
В кінці вулиці Вишневої знаходився притулок сестер Уршулянок, який утримувався на кошти Малинського. Зараз там знаходиться приміщення початкової школи агротехнічного ліцею-інтернату. До речі, два роки тому приїжджали віруючі католики побачити, де проживали їхні сестри в давнину.На цій вулиці жив пристав і тому вулиця називалась Приставською,а за Радянської влади була перейменована на Комсомольську.
5-та зупинка - вулиця Корецька.
Друга за протяжністю (3800 м)вулиця_Корецька .До 1962р. при вїзді в місто (біля Околиці) стояли другі в'їзні ворота, а однокласне народне училище в якому навчалося 25-30 учнів знаходилося на території теперішнього райвійськкомату.
6-а зупинка - вулиця Теклівська
Поміщик Малинський намагався піднести економіку свого мастку. 1906року він збудував вузькоколійку, що сполучала Бсрезне з роз'їздом Яринівка. Михайло Малинський був останнім власником Березного і навколишніх земель. Один з його масткі в знаходився у Зірному, де він проживав у літньо-осінній період. Решту часу він жив у Парижі. Існує переказ, то в період жнив найвродливіші дівчата підносили йому снопи нового врожаю, а він щедро обдаровував їх. Однією з них була Текля, дочка пана Білявського. На її честь названа одна з вулиць нашого міст Теклівська. Колись це було село, в якому нараховувалось сто хат, був клуб, де працювали гуртки, показували кінофільми. В 1966 році село з'єднується з Березним.
7-ма зупинка -вулиця Чорновола
Гордістю і окрасою нашого міста є Лісовий коледж і його дендрологічним парком, а з другої сторони парк відпочинку ,які розташовані на вулиці Чорновола. В цьому районі було єврейсько-польське кладовище. Зі слів старожилів на польському кладовищі була могила батька першого польського космонавта Гермашевського. В часи Великої Вітчизняної війни 3860 євреїв було розстріляно на місці дендрологічного парку. Також на цій вулиці стоїть гімназія, збудована в 1902р., раніше тут діяло двокласне училище з 5-ти річним терміном навчання. На території гімназії стояла панська ґуральня (вона була спалена повсталими селянами)
Вулиця названа ім'ям українського політичної о і державного діяча В.М.Чорновола. Родом він з Черкащини. Закінчив Київський державний університет імені Шевченка. Через свої погляди, що не збігалися з тогочасною радянською ідеологією, змушений перервати на деякий час навчання. Працював теслею, слюсарем, співробітником виїзної районної газети, спостерігачем метеостанції в Карпатах, землекопом археологічної експедиції, вагарем станції Скнилів. Три рази був засуджений за "антирадянську агітацію та пропаганду". З 1987року розпочався новий етап в житті Чорновола.
1990 -Чорновіл голова Львівської обласної ради.
1991- балотувався па пост Президента України і здобув 2 місце
1992- голова народного руху України.
Тричі (1990,1994,1998) його обирали народним депутатом.
За збірки "Правосуддя чи рецидиви терору" , "Лихо з розуму", книжку "Хроніка таборових буднів" був удостоєний державної премії України ім. Шевченка та Міжнародної журналістської премії (Великобританія 1975р.). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого 5 ступеня, В 1999р. він трагічно загинув.
8-ма зупинка.Вулиця Київська.
Наймальовничішою вулицею нашого міста є вулиця Київська, яка заворожує своєю красою при весняному цвітінні каштанів та осінньому різнобарв'ї. На
цій вулиці розміщені площа з пам'ятником Т.Г. Шевченку, адміністрація, міська рада, будинок культури, музей, районна лікарня, бібліотека, будується Різдво-Богородицький храм. В давнину в кінці вулиці, біля річки стояла електростанція, а на місці РБК - польські конюшні.
Бібліотекар: Ось і закінчилась мандрівка рідним містом. Ми побували тільки вцентрі нашого містечка, а загалом у місті понад 120 вулиць, провулків, які мають гарні назви: Джерельна,Сонячна,Тополева,Озерна,Паркова,Каштанова. Багато вулиць носять ім'я історичних діячів: князів Ярослава Мудрого,Володимира Великого гетьмана Богдана Хмельницького,письменників:Лесі Українки,Тараса Шевченка,Василя Стуса,Котляревського ,Уласа Самчука та багато інших.
Готуючись до цього заходу ми зібрали багато цікавого матеріалу,дізнались багато нового від старожилів нашого міста,з творів краєзнавців,які вивчали наш край ,відшукали старі фотографії,які відтворили в нашій уяві старе місто А вдалі знімки сучасного міста заставипи нас уважніше подивитись на наші вулиці,парки,сквери і зрозуміти в якому прекрасному куточку України ми живемо.Тому , давайте берегти те,що маємо і робити все,щоб наше містечко стало ще кращим.
Перегляд книжкової виставки "Вулицями нашого міста"
Розділи
1.Заповідними місцями нашого краю.
2.Їх імена носять вулиці нашого міста.
3.Старе місто.
4.Нове місто.
5.Земляки,які прославили наше місто.
Звучить пісня про Березне у виконанні Олександра Корицького. На екрані слайд-шоу "Сучасне місто"
|
|
|
| |
