|
|
"Кожна людина талановита"
- Я вважаю, що всі діти (зауважте звичайні діти, не вундеркінди) мають великі здібності, але ці
здібності їм треба допомогти в собі розкрити.
- На Сході є чудове прислів'я: "Нехай розцвітають всі квіти!" Це означає, що з
окремого складається все багатство світу, вся його неповторність. В переносному значенні -
необхідні і розкішні, гордовиті троянди, і лілові польові дзвоники, і зовсім - зовсім простенькі
квіточки, назви яких ми інколи і не знаємо. Це прислів'я про наших дітей. Квітка - це дитина,
яка зовсім не схожа на іншу. Чим більше таких індивідуальностей, тим багатший світ. Інколи
залишитися індивідуальністю не просто, а інколи - рівноцінно подвигу. Чудово сказав про
це видатний Басьо в своєму хокку:
О, скільки квітів в полях! І кожна цвіте по своєму. І в цьому найвищий подвиг квітки.
Будь ласка, цвітіть по-своєму на радість, всім
нам!
|
|
Юний друже!
Хочеш дізнатись, як сходить сонце? Як зігріває воно кожну травинку, що тягнеться до тепла? Хочеш впіймати сонячну мрію і подружитися з нею? Тоді завітай до "Країни веселкових мрій", де юні автори - літстудійці Березнівського агротехнічного ліцею-інтернату - поведуть тебе в захоплюючу мандрівку стежками здорового способу життя, і, сягнувши вершини "Здоров'я", переправившись через острови "Екології" та "Охорони навколишнього середовища", милуючись поетично-пісенними мелодіями "Провесені", ти побачиш "Світ навколо тебе" і потрапиш у "Неповторну українську осінь".
Безумовно, ці перші спроби не є вершиною досконалості юних авторів, однак у них щире бажання донести свої творчі знахідки до читача, аби він відшукав серед словесного різнобарв'я цікавий для себе образ, думку, які наштовхнули б його на роздуми. Саме такої художньої майстерності і прагнули ті, хто встеляє сьогодні килими читацьких уподобань зернами словесної барви.
Гадаю, не варто ставати у позу великих критиків щодо творчості юних. Гуманніше буде - відкрити їм шляхи до вершин Мудрості і стати добрим бакенщиком, що допомагає вийти з пітьми навіть непомітному вітрильнику.
Збірка видана у рамках реалізації українсько-канадського проекту "Молодь за здоров'я - 2".
Висловлюємо щиру подяку Канадській агенції міжнародного розвитку, Канадському товариству міжнародної охорони здоров'я,
Українському інституту соціальних досліджень за сприяння у виданні цієї збірки.
|
|
Дорогий читачу!
Коли ти живеш із вірою в добро і сам умієш його цінувати та роздавати іншим, тоді ти щаслива людина. Коли ти сприймаєш світ і життя у ньому в усій його красі й величі, тоді й у тебе красива та велична душа. Коли ти вмієш мислити, мріяти і фантазувати, тоді щось із цієї збірочки тобі повинно сподобатись. А це, безперечно, дуже приємно для автора, який ділиться першими зернами своїх творчих знахідок і, мов тендітний весняний пагінець, тягнеться до сонця, тепла, шанобливого ставлення. Не будь надто строгим, коли зустрінеш не зовсім влучне слово чи образ. Стань просто уважним, вдумливим читачем і ти зрозумієш, що варто дружити з книгою, навіть з такою, як ця перша збірочка обдарованої дівчинки-семикласниці Оксани Придаток.
Тож бажаю тобі цікавих і приємних хвилин при знайомстві з талановитими і глибоко змістовними, як на мене, творами!
|
|
Дорогий читачу!
Кожна доля цвіте по-своєму. Доля Заслуженого працівника освіти України, яскравої зірки на педагогічних видноколах Миколи Степановича Сіренка - це суцільний барвистий квітник, який і донині вабить кожного красою і ароматом глибокої людяності, інтелігентної вдачі, щирої відвертості, справжньої освіченості і мудрості. Немає частоколів у цьому квітнику, оскільки він ніколи і ні від кого не відгороджувався: був і залишається доступним для всіх, незважаючи на свою сивочолу зрілість.
Душа, як відомо, антиматеріальна, однак вона має свою вагу. "Душа в сто тисяч разів легша аніж розум, але настільки ж вона сильніша від нього. Душа, - стверджував Вівекананда, - наділена світлом, що потужніше аніж електрика, яскравіше аніж сонце чи місяць". Душа і розум Миколи Степановича - це цілюща енергетична аура, здатна заворожити інтелектом, скромністю, шляхетністю, справжньою добротою, безкорисливістю.
Не раз розтерзана і бита,
Душа бажала щастя пити.
Однак, скупавшись в боротьбі,
Загартувалась далебі...
Але твердішою не стала,
Хоч світла в тернах було мало.
Йдучи по лабіринтах долі,
Він світлом сонця був у школі.
Проміння того сонця спрагло спивають сьогодні усі, до кого Микола Степанович доторкнувся хоча б одним його промінцем, а квітник його щедрої душі цвістиме завжди, приваблюючи екзотичністю виплеканих життєвих суцвіть.
|
|
Дорогий читачу!
Сприйми ці перші спроби юної авторки як цілющий нектар соковитих плодів з двох мистецьких гілок - художньої, з опорою на чарівний пензель, та літературної, в основі якої влучне художнє слово, щира думка. Переплітаючись і доповнюючи одна одну, ці дві гілки пишно буяють на першому, хоч і не зовсім зміцнілому дереві випускниці дев'ятого класу Березнівського агротехнічного ліцею-інтернату Юлії Шоцької. Однак, виплекане уявою, фантазією, самостійністю та великою працьовитістю, це перше дерево, ім'я якому Книга, заслуговує на увагу всіх, хто не виключає з кола своїх друзів Художнє слово і Чарівний пензель.
|
|
|
|
|
|