Раз я сиділа коло віконця
Коло відкритого вікна.
Де мене циганка до мене чорнявка
Аж до вікна підійшла

Дай же ,дівчино,правую рученьку,
Дай я тебі погадаю.
Хоч я цигакаа, хеч я молодая,
Не щиру правду розкажу,

Любиш ти хлопця ,хлопця молодого
Він п'є горілку, п'є вино
В карти він грає, він виграває
Тебе забув вже вік давно.

Як же він може про мене забути,
Коли портрет мій на стіні,
Як же він може про мене забути
Коли дитина на руці.

Портрет ти викинь через віконце,
Дитину в ясла відведи
А сама вийди , вийди на вулицю,
Кращого милого знайди.

Пертрет кинула через віконце.
Дитину в ясла відвела,
А сама вийшла,вийшла на вулицю
Кращого милого знайшла.

Одного разу навесні сидів я разом з нею.
Над нами місяць пропливає : над нею й наді мною
Вона так щиро любила, ,до серця пригортала,
Схиливши голову на грудь, отак мені шептала
"Ти бережи життя своє,щоб не зів'яло зрання,
Бо засвітуть сади навесні, не вернеться кехання.
Чи є дівчини тої сон, що так вона співає.
Як тей метелик навісні, так весело літає
Прилинь бо ж, ластівко ж , моя, ах ти ж моя царівно.
Тебе любити буду я, гаряче , щиро й вірно.

І знов зійшов місяць з-за хмари і всю долину освітив
А освітивши всю долину, він знов за хмари заходить .
А в тій долині хатина, а в тій хатині два вікна
Там мати дочку научала, дочка зажурена була
Чого ти, доню,так сумуєш? Ти в мене ясочко одна.
Не жди козаченька з походу , його в живих уже нема.
Багато хлопців повернулося ,багато декого немає,
Багата парочок побралося, а ти чого сидиш сама?
Не чути милої розмови, а тільки чути плач дочки.
На другий вечір за нелюба дочка чіпляла рушники.
Чіпляла, слізоньки втирала, клялася в клятву,ще й клялась
Любити милого до смерті, та клятва не здійснилася.
На другім боці кінь вороний заржав в зеленому гаю,
Сидить дівчииа над Дунам, рішає доленьку свою
І кинулась дівчина в море, і стала хвилі розбавить,
Козак кинувся їй на поміч і став її мертву цілувать.
І знов зійшов місяць з-за хмари, і всю долину освітив,
По морю плавало двох мертвих, а кінь сумний по гаю ходив.

У городі осока, кучерява вишня,
Стоїть хлопець під вікнам,щоб дівчина вийшла

Приспів. Рува-рува-рува-я
Рува милая моя,

А дівчина не виходить, хатину вбирає,
Стоїть хлопець під вікном, мало не вмирає.

Приспів.

Ой,не стій під вікном, не махай рукавом,
Бо не вийду і не стану із таким чудаком.

Приспів.

Ой,не стій під вікном, не топчи травиці,
Бо не люблять тебе дівки, а ні молодиці.

Приспів.

Ой,не стій під вікном, а ходи у хату
Дам у зуби коцюбу, а в руки лопату.

Ой дожали житечко, дожали.
Ой дай Боже, щоб на той рік дождали.
Ой не кажи, господарю, що ми спали,
Бо ми твоє житечко дожали.
Ой дожали житечко в Божий час,
А тепера,господарю,частуй нас
Ой не рости, коколю,по полю,
Боя тебе, коколю,пополю.
Ой да рости,коколю,по болоту,
Не буде ніхто тебе полоти.
Дайте нам горілочки ну хоч трошки,
То не буде в вашім житі волошки.
Ой нашая господинька - молоденька
Да й зварила на вечерю
Положила горобейка на тарілку,
Сама пішла до комори по горілку
Да й забула господаря попитати,
Як же того горобейка подавати?
Ой не питай, господинько,не питай,
Як зварила горобейка -так подай.
В єдного багача да була доча,
Очі,як в сороки,руки,як потоки,сама,як сова.
Її батько бив, на зло не учив,
Прив "язав ниткою, бив соломинкою та й не научав
Вона з того зла спатоньки лягла,
Встала ранесенько,вмилась білесенько, щей поснідала,
І з"їла вола, з"їла барана,70 поросят
4 горшки каші - не наїлася
Бочечку вина - випила до дня