|
|
Технологія формування ціннісного ставлення до природи.
Виховний захід :"Осінній вернісаж".
( Підготувала Ситчик Т.М.,класний керівник 6 класу Березнівського агротехнічного ліцею-інтернату )
Мета: формування в особистості внутрішньої потреби знати, покращувати екологічний стан природного середовища.
Очікувані результати: усвідомлення власної відповідальності за збереження природи, розуміння екологічної проблеми нашої держави рідного краю.
Методичне забезпечення: Фахова література.
Сценарійний хід виховної години:
Класний керівник.
Кленовий листочок
До класу влетів ненароком,
На план поурочний
Поклав п'ятірню золоту.
Це осінь знадвору
Підказує тему уроку,
Отож, не за планом
Сьогодні урок проведу.
Отож, сьогодні у нас незвичайний вечір. Вечір - подорож, вечір-гра, на якому ми
Дізнаємось багато нового і цікавого про світ, а назвемо ми наш вечір "Листопадовий вернісаж".
І хоч за вікнами сріблиться на сонечку сніжок, все ж осінь ще не передала свій посох зимі, адже зараз ще останній місяць осені - листопад. Тому ми сьогодні з повним правом будемо говорити про осінь, щедру осінь, багату осінь. Всі чотири пори року прекрасні по -своєму:
Осінь -багряна;
Літо -барвисте;
Весна -це красуня в барвистім вбранні;
Зима - синьо -біла,морозно-сріблиста.
Та кожна із них до вподоби мені.
Відкриємо ж завісу ненароком. Заглянемо в чотири пори року.
Почнемо з осені. Вона тоді буває чарівна, коли стає золотокоса.
Отож , заглянемо в осінь.
1-а ведуча. Осінь…Золота пора. Скільки приємного, таємного, цікавого вона несе із собою. Недарма про цю пору так багато написано віршів, пісень, оповідань,і, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав на полотні осінь.
2-а ведуча. Жовтіє, опадає листя. Йдеш по вулиці, під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубових, липових листочків "ш - ш - ш". Здається, що кожен листочок розповідає свою осінню казочку, свою історію.
Класний керівник .Давайте і ми спробуємо описати її, яка вона, Осінь?
Діти відповідають.
Класний керівник .А тепер давайте послухаємо, як поети писали про осінь.
1-й учень.
Листячко дубове,листячко кленове
Жовкне і спадає тихо із гілок.
Вітер позіхає, в купу їх згортає
Попід білу хату, та на моріжок.
Айстри похилились ,ніби потомились,
Сонечка нема. Спатоньки пора!
А красольки в'ялі до землі припали,
Наче під листочком вогник догора.
2-й учень.
Тихо осінь ходить гаєм…
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
А берізка над потоком
Стала наче золота.
Вітер ніби ненароком
Їй косиці розпліта.
3-й учень.
В парках і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро- золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим кольоровий,
Віти напівголі
Й небо синє, чисте.
Метушні немає.
Тиша й прохолода -
Осінь золотая
Ходить бережком.
4-й ведучий.
Так, це осінь скрізь ходила,
Листя все позолотила.
Чую співи голосні.
Може , сниться це мені?
Ні , не сниться, добра осене
Ми тебе у гості просимо.
Під звуки вальсу з'являється Осінь.
Осінь.
Ось я за сосною
Ось і листя в'яне…
Осінь я…За мною
Йдуть густі тумани.
Осінь я. Осоння листям засипаю
Осінь…Трави сонні
Долу нагинаю. Ранками імлиста,
Вдень - як позолота,
Обриваю листя - це моя робота.
Йшла по лісу - не забула -
Під пеньки грибів сипнула,
Розтрусила кошик глоду -
Ти не їв такого зроду!
Понад лугом підрівняла
Стрій у журавлинім клині
І вінків сплела чимало
З грон червоних на калині.
Осінь. Так, я найбагатша пора року. Своїм приходом я вінчаю працю трударів. Подивіться, яке багатство у нас на столах. Це червонощокі яблука, білозубий часник, туга соковита капуста, солодка морква, гарбузи-велетні, квасоля, бурячки. Все це вирощене руками ваших батьків і я думаю, що у цьому багатстві часточка і вашої праці, адже ви вдома допомагали своїм батькам вирощувати городину.
Учитель. Також на наше свято завітав поважний гість коровай.
Хліб - це достаток, сіль - то гостинність і щирість. З давніх-давен хліб у великій шані у нашого народу. Подивіться, який він гарний.
З'являється учень з короваєм на вишитому рушнику.
Учень
Він, шишкуватий та рум'яний,
Ліг на шитий рушничок.
А на тому короваї
Солі білої дрібок,
І калини грона повні
Червоніють для прикрас.
Короваю, гість шановний,
Звідкіля прийшов до нас?
Коровай
Коровай прийшов із поля.
Це не тільки коровай.
Це багатий урожай!
Коровай цей пишний, діти,
Під дощем і сонцем ріс,
Пахне сонечком він красним
І промінням теплим, ясним.
Пахне полем, колосками
Цей хороший коровай.
В ньому праця тата й мами,
Що пекли цей коровай.
Класний керівник. От, бачте діти скільки праці вкладено, щоб ми мали все це, що сьогодні бачимо тут. Ось про городину ми проведемо з вами сьогодні мову. Діти, які овочі ви знаєте?
Кожна з овочевих рослин має свою історію, особливості вирощування, значення для людини. Отже, вирушаємо в Країну овочів. А допоможе нам у цьому один із мешканців городу. Хто саме? Давайте згадаємо казку Ш.Перро "Попелюшка" . Щоб дівчина змогла поїхати на бал, фея перетворила мишей на коней, пацюка - на кучера, а потім послала Попелюшку на город. Навіщо? Чому саме гарбуз обрала фея?
Учень-оповідач. У гарбузах-каретах їздять тільки у казках, але і в житті можна побачити гарбуз-відро, гарбуз-пляшку. В африканських селах носять воду у видовбаних гарбузах, а в Молдові в гарбузах солять огірки. Буває, виростають гарбузи вагою майже 100 кг. На їхній батьківщині, у Південній Америці, гарбузи дуже поважають. Понад 30 страв можна приготувати з гарбуза. З давніх-давен в Україні вирощують гарбузи. Якщо парубок йшов свататися, то він найбільше боявся отримати гарбуза. Чому? Це означало, що дівчина не згодна вийти заміж за нього.
У залі з'являється Гарбуз.
Гарбуз
Ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Я вже сотні літ журюсь,
Бо не знаю, як я звусь.
Повз, мов танк,я на городі,
Повз на гудинні й загруз.
Та чомусь мене а народі
Звуть не танк? А як?
Діти. Гарбуз
Гарбуз
Баба й дід розповідали:
"Перси гарбузом назвали
Гарбузову господиню,
Не мене, а жовту диню".
Я прошу, допоможіть,
Щиру правду розкажіть.
Учень - енциклопедист. Перші гарбузи прибули до нас із далекої Персії. Так там звали диню. В повному перекладі -"ослячий огірок". А найближчий твій родич - кавун.
Гарбуз. Дякую, що допомогли мені довідатися про моє минуле. Тепер буду шукати своїх родичів.
Ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Чи всі живі, всі здорові
Всі родичі гарбузові?
2-а ведуча.
Обізвалася жовта диня,
Гарбузова господиня.
Диня.
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Учень - енциклопедист. Одного разу, коли у Франції правив король Генріх IV, відбувся суд. Обвинувач вимагав, щоб винна була суворо покарана, адже вона вчинила злочин - замах на життя короля. Дехто із сусідів посміявся, адже звинуваченою була…диня. Король об'ївшись динь, захворів. За судовим рішенням диню привселюдно прокляли на одній із паризьких площ.
Найсолодші, найсмачніші дині достигають на своїй Батьківщині в Ірані, Афганістані, Середній Азії. Тут диню оспівують в піснях. Релігійні люди повірили що тріщинки на шкірці - це письменна, написані Аллахом. Диня заміняла бідним людям і хліб і воду. Динею лікували, використовували її як парфуми.
Гарбуз.
Ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Чи всі живі, всі здорові
Всі родичі гарбузові?
1-а ведучий
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки.
Огірок.
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Я чужинець, був завезений в Європу з Індії. Римський імператор Тиберій вимагав цілий рік подавати йому на обід свіжі огірки, і слугам доводилося до різних хитрощів, вирощуючи мене.
Учень-оповідач. У народі кажуть: "Не те гоже, що гоже,а те гоже, що миле". І неситний огірок, і не вітаміни не багатий, але коли він лежить на тарілці, свіжий, соковитий, то від самого його виду з'являється апетит. В огірках міститься багато елементів. Огірок - один з найпоширеніших тепличних овочів.
Гарбуз.
Ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Чи всі живі, всі здорові
Всі родичі гарбузові?
2-а ведуча.
Обізвалася морквиця -
Гарбузова сестриця.
Морква.
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Усі овочі які мають такий колір, як і я, багаті на каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насіння в мене дуже дрібненьке. Його краще висівати, перемішуючи з піском.
Гарбуз.
Ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Чи всі живі, всі здорові
Всі родичі гарбузові?
1-а ведучий
Обізвались буряки -
Гарбузові свояки.
Буряк.
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Ви думаєте, що ми, буряки, - така собі нецікава й несмачна рослина, що й назва у нас проста. Але ви дуже помиляєтесь. Ми росли ще в саду вавилонського царя Мардук - Іддіна 2 тисячоліття тому. В Україну ми потрапили по Чорному морю, а далі по Дніпру у Київську Русь.
Учень - енциклопедист.
За буряком можна передбачити погоду: якщо біля буряків багато сухої гички - осінь буде тепла й суха.
Гарбуз.
Ходжу собі по городу
Та й шукаю свого роду.
Чи всі живі, всі здорові
Всі родичі гарбузові?
Ведучий. Обізвалась бараболя.
Картопля.
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові.
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять
І зовуть мене картопля.
А знаєте ви про те, що мене тричі відкривали? А про те,що я - королівська квітка? А про те, що я була заборонена церквою?Не знаєте!!!
Оповідач. Не гнівайтесь тітонько! Я про вас розповім.
У картоплі дуже цікава доля. Її відкривали тричі. Першими на цю рослину в горах Андах натрапили індіанці-тубільці Південої Америки. Ці земні бульби, які вони називали папа, мали гіркий смак. Але вони її споживали через нестачу продуктів.
В Європі картопля поширилася не швидко, бо церква назвала заморські бульби "чортовими яблуками" й заборонила вирощувати й їсти понад 100 років.
Класний керівник.
Усі барви осені зібрані сьогодні у нас в залі. Весь рік ми працювали - і ось результат.
Наша мандрівка закінчена, а ярмарок починається.
Ситчик Т.М.
|
|
| | |
