|
|
Літературно-музичний ранок
"Дружба з книгою - це свято"
Мета. Розширювати читацький світогляд, уявлення учнів про значення книг у житті людини; сприяти розвитку допитливості, інтересу до книжок, для пошуку відповідей на запитання; формувати читацькі смаки; виховувати любов та бережливе ставлення до книжок, прагнення до знань.
Обладнання. Книжкові виставки до теми; обладнання для проведення конкурсів; плакати з висловами про книгу.
Ведуча. Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні у нас незвичайне свято. Сьогодні ми святкуємо іменини. А іменинники - наші добрі друзі - книги. Щороку в усі міста і села нашої країни, в кожен дім, у кожну хату завітає Книжкове свято. (Звучить святкова музика).
1-й учень.
"Свято книжки!" - зазвучало
Серед школи, як сигнал,
За годину школа стала,
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто -
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у школі,
Стільки в школі читачів.
2-й учень.
В кожнім домі, в кожній хаті -
У містах і на селі,
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою - це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
3-й учень.
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті -
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать -
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать.
4-й ведучий.
Завдяки книгам, через призму теперішнього ми линемо у майбутнє та минуле. Книга дарує нам незабутні зустрічі з літературними героями, образи яких стали вічними.
5-й ведучий.
"Гарна книга - це просто свято", - говорить кухар Смурий з повісті "В людях" М. Горького, великий любитель читання. Та й сам автор повісті міг би підтвердити велику справедливість цих слів. "Всьому найкращому у мені я зобов'язаний книгам", - писав він.
1-й ведучий.
Книжки теж мають власну історію. Колись давно на землі не було книжок у сучасному вигляді, бо люди ще не вміли їх виготовляти. Сторінками найдавнішим книгам слугували камені, стіни печер, сокири, посуд, щити. Писали на всьому: не було ні паперу, ні олівців.
2-й ведучий.
Згодом люди додумалися писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Та хіба на сторінках-цеглинах багато напишеш? До того ж ці книги важкі і незручні. Коли б, скажімо, якийсь учений збирався у дорогу і брав із собою дві-три такі "книги", йому потрібен був... віз.
3-й ведучий.
З часом стали виробляти зручні і легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку виготовили у старовинному грецькому місті Пергамі - тому й папір із цієї шкіри назвали пергаментом. Але вони були дуже дорогі.
4-й ведучий.
На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Отже, люди шукали матеріал, з якого можна було б творити книги, щоб вони були дешеві і простіші.
5-й ведучий.
У Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини папірусу. Спочатку його використовували тільки на будівництві. А згодом додумалися так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді і з'явилися сувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручно, але через кілька років такі "книги" ламалися і розсипалися.
1-й ведучий.
Справжній папір, на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували, бувало, кілька разів. Минуло ще багато років, поки з'явилося книгодрукування. У нашій країні це сталося у XVI столітті.
Ці вірші написані понад 100 років тому. Послухайте, вони наче звернуті до нас.
Читець.
Учітеся, любі діти, читайте, гадайте,
Як та пчілка медку з цвітку розуму збирайте.
Бо мудрому і на ріні пшениця уродить,
А дурному не вродиться нічо і в городі.
Бо мудрому і кропива іде на ужиток,
А в дурного і пшениця обернеться в збиток.
Читець.
Вчіться, діти, мудра книжка
Скаже вам чогось багато
З того, що колись другими
І посіяно, й пожато.
Тільки ви не озивайтесь
У книжках на кожен голос.
Геть відкиньте чорний кукіль,
Вибирайте чистий колос!
Та і те запам'ятайте,
Що для всього народу
Ще одна є з книжок книжка,
Та, що ми зовем - природа.
Йдіть на гори, тихий берег,
В гай, зеленую діброву.
Там ви вчуєте щось друге,
Інші речі, іншу мову...
2-й ведучий.
Безмежна сила книжки, без неї людина сліпа. Книга ж відкриває великий світ.
Ведуча.
Діти, а ви любите читати? О, я бачу, що ви всі любите читати, поважаєте рідну мову. Але не всі діти такі, як ви. І зараз ви у цьому переконаєтесь.
(Вистава "Пригоди української книжки" ).
Автор.
У крамниці на полиці
Зажурилась книжка.
Книжка.
Ніхто мене не читає,
Тільки сіра мишка...
А мене ж бо написали
Не для мишеняток,
А для наших українських
Хлопчиків й дівчаток.
Автор.
Засмучено сказала
Українська книжка.
Книжка.
От, коли б я ніжки мала,
Як та сіра мишка!
Подалась би я з казками
Від хати до хати, -
Між малими дітлахами
Читачів шукати.
Автор.
Раптом сталося щось дивне:
Виросли у книжки,
Хоч короткі, та рухливі,
Дві тоненькі ніжки.
Крок наліво, крок направо
І вперед два кроки. -
І побігла книжка жваво
На шляхи широкі.
От заходить в першу хату,
До школярки Славки, -
Бачить дівчинку завзяту,
Що й не встане з лавки.
Книжка стала на порозі.
Книжка.
Добрий вечір, Славо!
Почитай мене, будь ласка,
Я така цікава!
Славка.
Я б читала,
так завдань багато!
В мене й так часу замало -
Вчуся навіть в свято...
Аж як літечко пролине,
То прийдеш ізнову, -
Може знайдемо хвилинку
Тоді для розмови.
Автор.
В книжці літери зів'яли
На такий початок.
Книжка.
Пошукаю трохи далі
Кращих я дівчаток.
Автор.
На горбочок із долини
Вийшла на доріжку,
Привіталась до Галини.
Книжка.
Пусти в хату книжку!
Галина.
А про що ти, книжко красна?
Книжка.
Про звірят, природу,
Про минуле і сучасне
Нашого народу.
А якщо казки для тебе
Мають ще принаду,
Прочитати тобі треба
Про Царівну-Жабу.
Галина.
Ой-ой-йой!
Мене сьогодні не цікавлять жаби.
От якби про сукні модні -
Це читала я би!
Автор.
Пішла книжка до Василька.
Чує голос низом.
Василько.
Йди собі! Читать не буду!
Краще - телевізор.
Автор.
Завітала до Сергія,
Нашого всезнайка,
Що на світі все уміє, носозадирайко!
Як зайшла до нього книжка,
Так він гостю привітав.
Сергій.
Я все-все на світі знаю,
Так, що інших вже навчаю!
Книжка.
Друже, щось ти чванишся задуже!
Ще нема таких учених,
Щоб на світі знали все!
Все ти знаєш навмання -
Це, мій друже, не знання.
Що ти знаєш, про свій край,
Про Вітчизну - Україну?
Ну, кажи ж, відповідай!
Автор.
Червонів Сергій, звичайно, -
Стало соромно йому.
Сергій.
Та чекай-но, не тікай-но, -
Може я тебе візьму!
Книжка.
Дуже вдячна за гостину
Без любові і тепла.
Я піду з твоєї хати
І на мене вже не жди!
У книгарні книг багато,
То ж купуй їх на здоров'я,
Я ж піду таких шукати,
Що взяли б мене з любов'ю!
Автор.
Вийшла книжка в поле сіре,
Мало що не плаче:
Де знайти їй тепле, щире
Серденько дитяче?
Ось іще одна хатинка,
Де живе Наталя,
Може доля посміхнеться
Книжці в цій оселі?
Наталя.
Книжка, ще одна! Новенька!
Завітай до хати!
Дуже раді ми сьогодні
Тебе привітати.
Подивись, у нас в оселі від книжок аж тісно,
Бо читають всі в родині:
І матуся, і бабуся,
І татусь, іще дідусь!
І Наталя! Звісно!
Тільки котик не читає,
Але слухає, вважає...
Автор.
Більше книжка не блукає,
Бо тепер родину має.
Теплий вечір, зірки сяють,
А Наталочка читає
Голосно й поважно.
Вся родина посідала,
Слухала уважно,
Ну та й добре вже навчилась
Наталя читати!
В рідній школі не ліпилась, -
Зразу це пізнати.
Автор.
Чи багато з вас є подібних до Наталі?
Хто шанує, поважає українське слово,
Хто із книжечки читає дзвінко, кольорово?
А чи є у вас такий,
Як Василько чи Сергій?
Ген, до школи йде доріжка, -
Вас туди проводить книжка!
Щастя, то читати вміти
Слів барвистих самоцвіти,
Мовою батьків, родини і всієї України.
Ведуча.
Дружіть із книгою. її сила безмежна. Без книги - людина сліпа.
1-й учень.
Дружіть із книгою - усі скарби знань розкриває перед вами це найбільше диво, створене людством.
2-й учень.
Книга веде у безкраї простори космосу, розкриває таємниці морів, лісів.
3-й учень.
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі -
Стільки книг на Землі!
Є великі й малі! Є легкі і важкі!
На полицях, у столі - наші друзі книжки.
Ведучий.
Сьогодні на наше свято завітають гості. Але хто вони - не скажу. Ви самі повинні їх впізнати.
(Звучить музика, заходить Попелюшка).
Попелюшка.
Добрий день, любі мої! Ви впізнали мене? Правильно, я - Попелюшка з казки Шарля Перро. Я прийшла, щоб вас привітати зі святом. (Чути крик "Допоможіть! Рятуйте!". Вбігає Незнайко).
Незнайко.
Ой, насилу врятувався!
Ведуча.
Діти, у нас з'явився несподіваний гість. Ви впізнали його? Так, правильно, це Незнайко. Здрастуй, Незнайко!
Незнайко.
Добрий день!
Ведуча. А чого це ти так репетував?
Незнайко.
То я від злодія втікав.
Попелюшка.
Від злодія? Від якого злодія?
Незнайко.
Від звичайнісінького. Такий собі звичайнісінький злодій хотів вкрасти у мене капелюха.
Ведуча.
Твій капелюх? А навіщо він йому?
Незнайко.
Як навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більше капелюх, тим розумніша голова.
Попелюшка.
Ой, Незнайко, не сміши. Та ти ж нічого не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.
Незнайко.
Хто, я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.
Хто придумав, що Незнайко
Не читає зовсім книг?
Це неправда, так і знайте:
Жить не можу я без них.
Я читаю без зупинки
П'єси, вірші та казки.
Від картинки до картинки.
Ну, а потім навпаки!
Я про дідуся Мазая
Пам'ятаю назубок:
Він, заходячи в трамваї,
Забував купить квиток!
Д'Артаньян ганяв ворону,
Колобок спав у норі
І збирали шампіньйони
Тридцять три богатирі.
Бармалей спіймав дельфіна,
Чорномор замерз в снігу,
А крилатий Буратіно
Покохав Бабу Ягу!
Я читаю без зупинки
П'єси, вірші та казки.
Від картинки до картинки,
Ну, а потім навпаки!
Попелюшка.
Ну й Незнайко! Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав!
Незнайко.
Ну от, знову ти з мене смієшся.
(Звучить мелодія пісні Червоної Шапочки).
Ведуча.
Годі вам сперечатися. Давайте краще зустрічати ще одну гостю.
(Заходить Червона Шапочка).
Червона Шапочка.
Якщо довго, довго, довго,
Якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежинці
Бігать, тупать і стрибать,
То напевно, то напевно,
То звичайно, то звичайно,
То можливо, то можливо,
Можна в школу нам прийти.
А-а, вчаться там діти великі й малі.
А-а, знань їм багато дають вчителі.
А-а, там навчаються читати,
А-а, і писати, й рахувати
А-а, там цікаво всім завжди.
Ведуча.
Діти, впізнали, хто це? Правильно, це наша улюблена казкова героїня Червона Шапочка. Здрастуй, Червона Шапочко!
Червона Шапочка.
Привіт усім. Я дуже рада побувати у вас на святі. У мене для вас є сюрприз. Відгадайте, що у мене в кошику?
Незнайко.
Відомо що: пиріжки несеш бабусі!
Червона Шапочка.
А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, а загадки для дітей.
Незнайко.
О! Я так люблю відгадувати загадки. Це для мене дрібниці. Можна я теж буду відгадувати твої загадки?
Червона Шапочка.
Гаразд. Але слухай уважно! Не кущ, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розповідає. (Книга)
Незнайко.
Що ж це таке? А я здогадався. Не кущ - значить дерево. Так на дереві... що ж на дереві? А на дереві торбинка, зшита з клаптиків, а у торбинці... О! А у торбинці радіоприймач. Правильно? Все підходить. Ну як, я вгадав? Правда, я - молодець?
Червона Шапочка.
Ой, Незнайко, ну й нагородив! Діти, що це?
(Відповіді дітей).
Незнайко.
Ти диви і правда! А може ще одну?
Червона Шапочка.
Добре, слухайте всі. Невеличкий мокрий птах Ходить дзьобом по грядках.
Незнайко.
Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу черв'яків по грядках шукає.
Червона Шапочка.
Неправильно. Діти, що це? (Ручка)
Ти, Незнайко, краще помовчи, а діти хай відгадують.
Білий зайчик стрибає по чорному полю. (Крейда по дошці)
Тіло жовте, серце чорне, тіло мовчить, а серце говорить. (Олівець)
Стоїть дім: увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим. (Школа)
Незнайко.
Ой, які молодці. І звідки вони про все знають?
Ведуча.
Це тому, Незнайко, що вони люблять читати книжки.
Незнайко.
Знаєте, що я вирішив? Я теж буду багато читати - і тоді стану розумним.
Ведуча.
Молодець, Незнайко! Всі казкові герої повинні бути грамотними і розумними, щоб їм не було соромно перед дітьми. А зараз я дякую вам за загадки. Проходьте до залу і будьте нашими почесними гостями. А ми продовжуємо наше свято.
(До залу входять учні в брудних, пошарпаних костюмах книг).
1-й учень.
Наче сірі миші, книги найбрудніші,
Всі вони патлаті, порвані, горбаті.
Палітурки, як ганчірки.
Ті книжки зітхають гірко.
1-а книжка.
Бився Гришка з хлопчаками,
Він розмахував книжками.
Дав Мишку по голові -
Замість книжки стало дві!
2-а книжка.
На підручнику Антона
Намальована корова
І написано: "Сія гарна книжечка - моя".
Хто цю книжку візьме стиха,
Той зазнає горя й лиха!
3-я книжка.
Той у книжку - от порода! -
Запихає бутерброда...
Той, - чи є бруднулі гірші? -
Залива чорнилом вірші...
Бідні ви прозаїки, бідні ви поети!
Невідомо у які попадеш лабети?
2-й учень.
Недарма на продажі, книги ледь зажурені:
Хоч би не потрапити в руки мацапурині.
3-й учень.
Бідні книги, на шматки
Вас порвали хлопчаки!
Ми пошлем вас до лікарні -
Лікарі там дуже гарні.
Там вас, бідних, пожаліють,
І почистять, і зашиють,
І підклеять вас на славу,
І одягнуть у оправу.
(Учень у білому халаті переодягає "книжки" ).
(Усі співають пісню на мотив "Ти ж мене підманула" ).
Хто з книгою щиро дружить,
Тому вона вірно служить.
І в житті допомагає,
Уму-розуму навчає.
Приспів:
Я ж тебе, я ж тебе обгортаю,
Я ж тебе, я ж тебе доглядаю.
Ти для мене вірний друг,
Відкриваєш, світ навкруг.
Казка вкрила мої очі,
Щоб я гарно спав щоночі.
Книги буду я читати
І "дванадцять" в школі мати.
Приспів.
Я люблю казки чарівні,
Де є гномики й царівни.
І закинула ляльки,
Бо читаю вже книжки.
Приспів.
В мене є книжок багато,
Гарно вмію я читати
І книжки й оповідання,
Книга - друг наш. у навчанні.
Приспів.
Книгу любим зрозумілу,
Чесну, добру і правдиву.
Сторінки перегортаєм,
Все на світі добре знаєм.
Приспів.
Ведуча.
Бережіть книги, читайте книги. Частіше заходьте до бібліотеки. Бібліотека - це храм і скарбниця мудрості.
Бібліотекар.
Добрий день, дорогі діти! Сердечно вітаю вас.
- Діти, у нас у бібліотеці живуть казкові герої. Ось давайте перевіримо і разом із вами погукаємо найрозумнішу казкову героїню Василину Премудру.
(Діти гукають).
- Щось не йде до нас Василина. А ось подивіться, сидить якась зелена жабка із сумними очима і тримає листа. Щось у неї, мабуть, трапилося.
Давайте зачитаємо його, раптом їй потрібна наша допомога.
"Любі діти, на жаль, я не можу завітати до вас. Мене зачарував жорстокий Змій Горинич і перетворив на зелену жабу. Любі діти, допоможіть мені зняти злі чари. Благаю.
Цей чарівний клубок допоможе вам знайти мене. Пустіть його - куди він буде котитися, туди і ви ступайте, він приведе вас до лігва Змія Горинича.
Василина Премудра"
Бібліотекар.
От такий сумний лист. Зачарували нашу Василину Премудру. Але давайте не будемо з вами сумувати, будем у дорогу вирушати. (Кидають клубочок).
Котись, котись, клубочок, покажи нам дорогу до лігва Змія Горинича.
(На ширмі з'являється триголовий Змій Горинич).
Змій Горинич.
Уф-уф-уф-ф-ф-ф! Людським духом пахне. Хто до мене прийшов? Чого дома не сидите?
Бібліотекар.
Це я, гімназійний бібліотекар, і наші другокласники. Ми до тебе, Зміє Гориничу, прийшли, щоб нашу Василину Премудру від чар звільнити.
Змій Горинич.
Уф-уф-уф... Не вийде це у вас. Я вас всіх попалю вогнем, уф-уф-уф, і книжки ваші попалю.
Бібліотекар.
Ти, Зміє Гориничу, нас не лякай, ми тебе зовсім не боїмося. Адже наші діти хоробрі, дружні і розумні.
Змій Горинич.
Які вони розумні, до школи ще не ходять, книжки не читають. Ніколи мене їм не здолати, адже мене можуть здолати тільки ті діти, які знають казки.
Бібліотекар.
Зміє Гориничу, не дамо тобі образити наших гостей. Наші гості розумні, вони часто відвідують бібліотеку, багато читають, книжки люблять і поважають. Правильно діти? (Діти відповідають). Отож задавай свої завдання, ми не боїмося їх і мужньо справимося з ними.
1-а голова змія.
Відгадайте, хто це? Літом наїдається, зимою висипається?
(Ведмідь)
Ходить дивно по рівнині, дві гори несе на спині.
(Верблюд)
Хто найраніше встає і голосно усіх будить.
(Півень)
Охо-хо! Горе! Вони вгадали! Я гину!
2-а голова змія.
Мене їм не здолати, бо я розумніша голова, ніж молодша. Вгадайте, хто казав такі слова?
"Котику-братику!
Несе мене лиска
Далеко не близько".
(Півник)
"Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Я від баби втік,
Я від діда втік,
І від тебе, зайчику, втечу".
(Колобок)
"Я - Коза-Дереза,
За три копи куплена!
Півбока луплена!
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Тут тобі й смерть!"
(Коза-Дереза)
Охо-хо! Горе мені. Вони всі казки знають! Я ги-и-и-ну.
3-я голова змія.
А мене вам так легко не здолати! Адже я найстарша голова, тому і найрозумніша. А з вас ніхто не знає правил поводження з книгою. (Діти відповідають).
Книжки не можна:
Рвати.
Обписувати.
Брати брудними руками.
Загинати аркуші.
Читати під час їжі.
Знаєте?.. Прикро. А все одно мене не здолаєте, бо ви не знаєте бібліотечних правил. От скажіть, скажіть, як потрібно поводитися в бібліотеці? Ага, не знаєте, не знаєте.
(Діти відповідають).
Бути чемним.
Не розмовляти дуже голосно.
Не бігати, не стрибати.
Охо-хо! Ці діти вже багато знають. Вони мене здолали, я ги-и-и-ну.
(Голови одна за одною падають по мірі виконання завдань дітей).
(Із-за куліс виходить Василина Премудра і за народним звичаєм вклоняється).
Василиса Премудра.
Щиро дякую вам, любі діти, за те, що допомогли мені звільнитися від чар злого Змія Горинича. Хвалю вас, що любите книжки і вмієте обережно з ними поводитися. Ми раді будемо бачити вас у своїй гімназії таких гарних, вихованих і розумних діток.
Я хочу з вами погратися в гру: "ТАК чи НІ". Я буду вам казати, що відбувається весною, а ви хором відповідайте "ТАК", а якщо я сплутаю, скажу неправильно, відповідайте хором "НІ". Домовилися.
Весною буває:
1. Зеленіє травичка. (Так)
2. Зацвітають проліски. (Так)
3. Жовтіють листочки на деревах. (Ні)
4. Сяє весняне сонце. (Так)
5. Небо похмуре, дує холодний вітер. (Ні)
6. Звірі залягають у сплячку. (Ні)
7. Дерева вкриті інеєм. (Ні)
8. Збільшується день. (Так)
9. На деревах з'являються бруньки. (Так)
10. Прилітають птахи. (Так)
Молодці.
А тепер я хочу, щоб ви дали мені обіцянку. Повторюйте за мною.
Обіцяю не лінитись, добросовісно трудитись,
Педагогів поважати і оцінки гарні мати,
Книги й зошити любити, берегти, а не губити,
Акуратним завжди бути, щоб нічого не забути.
На уроках не жувати, не дрімати і не спати,
І домашні завдання добре готувати.
Буду вчитись я сумлінно і поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти!
Клянусь! Клянусь! Клянусь!
Ведуча.
Ось і закінчилося наше свято. Пам'ятайте, діти, що книга - наш друг і порадник. Тож ставтеся до неї з повагою, шаною і любов'ю - і вона віддасть вам усі ті знання, які люди накопичували протягом тисячоліть. А тепер заспіваймо гарну пісню.
В нашій школі зазвучало
"Свято книжки!", як сигнал.
За годину школа стала,
Як один читальний зал.
Приспів:
Всі читають урочисто
І безвусі, й вусачі,
Скільки мешканців у місті,
Стільки в ньому й читачів.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс,
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Приспів.
За це свято в нашій школі
Так сподобались книжки,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
Реклама журналів для учнів початкових класів
Девіз.
" Про все цікаве на планеті
Читай в журналі та газеті!
Дізнаєшся про всесвіт гарний,
Труди твої не будуть марні."
Журнал - це книжка-збірка, у якій зібрані твори різних письменників. Ці твори різні за жанрами. Вони дарують нам щасливі миті пізнання чогось нового.
Журнали "Ангелятко","Ангеляткова наука"
Журнал и "Ангелятко і "Ангеляткова наука" читаю охоче,
Бо знати багато цікавого хочу
Вірші та кросворди, чудові казки
З братом читаємо ми залюбки.
Познайомтеся з журналом
"Маленька фея та сім гномів"
Як розвинути здібності? Як зробити навчання цікавим і захопливим? Відповіді на ці та інші запитання у кольоровому журналі для дітей "Маленька Фея та сім гномів". У кожному номері: оригінальна іграшка-саморобка від гнома , оповідання, казка, підбірка віршів для дітей, цікаві історії від гнома Мудруна, кросворд від гнома Простачка , різноманітні завдання від гнома Буркотунчика, казка-забавлянка від Маленької Феї, а також творчі конкурси, у яких можна виграти хороші призи.
Тихе надвечір'я
Огортає плечі
З мамою читаю
Я "Маленьку фею"
Де живе легенда,
Тихо лине казка.
Над усім панують
Тут добро і ласка,
Ось Жар-птиця губить
Золоту пір'їну,
Та Іван-царевич
Врятував дівчину,
Гноми й чарівниці -
Чудеса тривають,
Фея з друзями
В гості завітають".
Пізнайко від 6
"Пізнайко від 6" - щомісячний пізнавально-розважальний журнал дітей молодшого шкільного віку. Кожен номер присвячений захоплюючій темі, яка зацікавить як дівчат, так і хлопчаків.У кожному номері - улюблені казки, вірші, скоромовки сучасних авторів і українська народна творчість; настільна гра з фішками, саморобка, комікс, кросворди та головоломки - є в що пограти цілий місяць до нового випуску журналу. А якщо Ви захочете написати лист герою журналу, Пізнайку, то обов'язково отримаєте відповідь на нього, а за перемогу в конкурсі номера - приз
Щоб Країну Знань пізнати
Без нудьги і лінощів,
"Пізнайко" раджу я читати
зранку і до півночі.
Про моря та океани,
Капітанів кораблів
"Пізнайко" все на світі знає
і поділиться усім.
А коли йде дощ, негода,
Всі уроки вивчені,
Журнал "Пізнайко" читати
Ми всім класом привчені.
Ваш клас вивчає англійську мову і помічником у її вивченні є журнал "Пізнайко", в якому є англійська сторінка з яскравими малюнками
Журнал "Яблунька".
Я читаю залюбки,
Бо кросворди в ньому вміщені й казки,
Рецепти різних страв тут ти зустрінеш,
Іграшку по викройці пошиєш.
Це пізнавально-ігрове видання характеризується дуже привабливими малюнками. На першому розвороті розміщена рубрика "Фотоальбом" з фотографіями читачів. Окрім цього у "Яблуньці" присутні такі матеріали: гарно проілюстрована народна казка, цікаві статті про різноманітних тварин, сканворди, анекдоти, а також схеми для вишивок.
До позитивних рис цього журналу дійсно є що зарахувати: яскраві ілюстрації, англійська сторінка, пізнавальні статті, завдання на кмітливість, а головне - іграшка-саморобка, за допомогою якої дитина може зробити власну "Казку-театр".
Читайте і передплаплачуйте "Яблуньку"
Журнал "Барвінок".
Друже мій, читай "Барвінок",
Передплачуй без вагань,
Тридцять дві вже є сторінки,
А цікавинок, а знань!
В ньому, вічно молодому,
Все для нас - краси зразок.
Стільки віршиків у ньому
А малюнків, а казок!
Що краса це барвінкова -
Знають юні і малі,
А духмяна рідна мова,
Рідні пахощі земні.
А мандрівки, а пригоди
Серед буднів, серед свят
Ще й з любов'ю до природи,
До звірят і пташенят.
Знайдеш ти й веселі жарти,
Разом ми посміємось.
Прочитать пильніше варто -
І впізнаєш ти когось.
Тридцять дів вже є сторінки,
А цікавинок, а знань!
Друже мій, читай "Барвінок",
Передплачуй без вагань!
Академія Саморобкіна
"Академія Саморобкіна" - яскравий журнал для дітей від 6 років, надійний помічник в організації корисного та захоплюючого навчання і дозвілля учнів . Головні герої журналу - робот Саморобкін та його помічник пес Квант у легкій і розважальній формі навчать працювати із різними матеріалами, робити цікаві саморобки з паперу, дерева, тканини, бісеру, пластиліну тощо. Конкурси, головоломки, пізнавальні комікси.
Жасмин
Захоплююча подорож до чарівної країни рукоділля з журналом "Жасмин" буде цікава всім дівчаткам від 8 років. Допоможе досконало освоїти різноманітні техніки прикладної творчості: оригамі, квіллінг, витинанка, ганутель та багато іншого. У журналі містяться докладні схеми, пояснення і кольорові вкладки для виготовлення квітів та інших яскравих сувенірів з паперу, ниток, тканини тощо. Майстер-класи, поради, конкурси, призи.
Чарівна принцеса
Кожна дівчинка може стати принцесою разом із героїнями діснєєвського журналу "Принцеса": Попелюшкою, Жасмін, Аріель, Есмеральдою, Алісою з країни Чудес…У журналі ви знайдете захоплюючі загадки та рукоділля, яскраві ігри та розмальовки!
Скориставшись дотепними (і корисними!) порадами принцес, дівчатка зможуть самі придумати і змайструвати чарівні прикраси і вбрання.
Бібліотекар. Діти, я сподівабсь, що урок для вас був корисним. І я думаю, що ви будете активними читачами нашої бібліотеки. Адже ви знаєте: "Хто багато читає, той багато знає".
|
|
|
| |
