Зубик Микола Якимович народився 17 грудня 1957 року в с. Малинськ на Рівненщині в родині Якима та Наталії Зубиків. Крім нього, виховували ще трьох доньок, показували приклад працьовитості, порядності й доброти. Батько працював водієм, роботу свою дуже любив, повністю віддавався їй, був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Мати працювала на залізниці в охороні, давала лад у домі.
Після закінчення школи Микола довів, що має добрі знання й міцний характер, вступивши до інституту.
У 1980 році. Закінчивши інститут і отимавши диплом, виникло питання працевлаштування. Допоміг щасливий випадок: по телевізору показували будівництво залізничної колії в Західному Сибірі. Бажання опинитися на передовій новобудові заполонило серце молодого спеціаліста. Через свого дуга в Тобольську він довідався, як краще туди потрапити.
Так 11 листопада 1080 року Микола Зубик опинився на ямальській землі. У ББМП - 522 почав працювати бригадиром. Здібного і відповідального спеціаліста одразу помітили, дали йому зелене світло - він стрімко піднімався сходинками кар'єри: майстер, виконроб, начальник виробничо - технічного відділу, головний інженер, директор.
Нині Микола Якимович працює генеральним директором ВАТ "БМП - 522", до складу якого входять будівельно - монтажне управління №1, монтажне управляння №2, будівельно - монтажне управління №3, дільниця зварювально - монтажних робіт №4, пересувна механізована колона.
За час його керівництва значно поліпшилася матеріальна база організації: гутожиток на 250 місць, склади загальною площею 2980 кв.м., РММ, пилорама, столярний цех, житлове містечко площею 11289,8 кв.м., склад пально - мастильних матеріалів, гараж для автотранспортної техніки на 70 одиниць і 60 одиниць РММ, розчинно - бетонний вузол, 117 одиниць машин, механізмів, дорожної техніки і обладнання.
За плечима прославленого трудового колективу багато споруд, серед яких найвизначніші такі: станція Юність - Комсомольська (в повному об'ємі), станція Коротчаєво - залізничні шляхи, станція Фарафонт'євська (60 км. Залізниці й штучні споруди), магістральні залізничні шляхи й малі штучні споруди ділянки роз'їзд Ягельна - ст. Коротчаєво - ст. Фарафонт'євська довжиною 120 км., магістральні залізничні шляхи і малі штучні споруди ділянки ст. Ягельна - ст. Ямбург довжиною 300 км., багатоквартирні житлові будинки, дитячий садок, комплекс котельні зі станціями знезалізнення води і каналізаційно - насосної, мережею теплопостачання і каналізації в селищі Коротчаєво, школи на 825 учнів і 1125 учнів у Коротчаєво, пожежне депо на родовищі Заполярне, залізничний вокзал на 100 пасажирів у Коротчаєво та багато інших об'єктів.
Микола Якимович не забуває батьківську землю, рідну Україну, часто приїжджає у гості до своїх батьків, допомагає їм, бо вони вже пенсіонери.
"Я пишаюсь усім, що зробив - шляхи, будинки,школи, вокзали, - зізнається в розмові М. Я. Зубик - на свою любу Україну я неодмінно повернуся. Через три, п'ять, десять років, але обов'язково повернуся. З Україною існує зв'язок."
Кличе батьківська земля Миколу Якимовича повернутися з Крайньої Півночі на Україну.
Записано з вуст М.Я. Зубика
керівником кімнати - музею Матещук М.І.
