 |
 |
Дерев'яний гребінь (1) та дерев'яний гребінь (2) використовували наприкінці XIX на початку XX століття в домашньому ткацтві.
Прядильною культурою слугував на поліссі льон та чоловічі стебла конопель. Одним із заключних етапів обробки було розчісування кожної прялки волокна (микання мичок)
.
|
Готове до прядіння повісмо волокна знову накладали на гребінь. При прядінні повсюдно використовували веретено(3). Воно вперше зафіксоване ще за неоліту, і протягом тисячоліть його виготовлення та застосування не змінилося. Веретено з напряденою ниткою називали починком.
|
 |
 |
Механічна прялка (4) - коловороток, яка відома на Україні з XIX століття значно прискорювала, а головне полегшувала прядіння, оскільки приводилася в рух ногою.
|
Ночви (5) слугували для прання, миття та купання.
|
 |
 |
Макітра (6) відноситься до хатнього начиння. Практично всі продукти м'яли і розтирали у глиняних макітрах.
|
Глиняна тиква (7) слугувала для зберігання вин та наливок.
|
 |
 |
Полотно (8). Його якість залежала від багатьох чинників: підготовки сировини; обробок волокна; процесів прадіння; техніки прання; завершальних способів обробки тканини.
|
Ходнік (9). Використовувався для утеплення та прикрашення домівки хати.
|
 |
 |
Вугільна праска (10) - належить до початку ХХ ст. У минулому для нагрівання прасок їх ставили на піч або в них клали гаряче вугілля (вугільна праска). Праски виготовляли переважно з чавуну.
|
Вишита накидка (11) - середина ХХст. В продовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрою людини, оберегова символіка речей, позначених доторком голки з ниткою.
|
 |
 |
Глиняний глечик-гладушка (12) - використовувався переважно для зберігання молока.
|
Дерев'яна ложка (13) - використовувалась для вживання їжі.
Кожен мав свою дерев'яну ложку зі спеціальною поміткою.
|
|
|
