Загальноосвітні навчальні заклади покликані навчати дітей грамоти, прищеплювати їм любов до знань, сприяти духовному розвиткові учнів. Сімейне ж виховання починається з моменту народження дитини. Немовля відчуває тепло і любов материнського серця. А згодом і батьківську підтримку у складних ситуаціях. Сім'я закладає основи людяності, порядності, вихованості взагалі. Чим більше любові, злагоди та взаємоповаги в родині, тим міцнішим буде фундамент подальшого розвитку дитини. Тим вихованішою вона буде. Однак для забезпечення успішного сімейного виховання батькам необхідні знання, уміння й навички. Хто має прийти їм на допомогу?

Перш за все класні керівники , бібліотека та інші педагогічні працівники. Саме загальноосвітні навчальні заклади організовують педагогічну просвіту батьків - тобто процес формування комплексу певних особистісних якостей, педагогічних знань, умінь і навичок, що сприятимуть усебічному вихованню й розвитку дітей та учнівської молоді. Робота бібліотеки має бути спрямована на відродження втраченої духовності, організацією національного виховання, надання батькам інформації про нові підходи до виховання дітей.

Головною метою педагогічної культури батьків ми вважаємо налагодження гармонійних зв'язків між педагогічним колективом, сім'єю та громад кістю, це є необхідною умовою успішного навчання та виховання підростаючого покоління.

Щоб достатньо ефективно здійснювати просвітницьку роботу, педагоги, бібліотека нашої школи перш за все зважають на особливості різних груп сімей та якісні відмінності між ними. Під час організації просвітницької діяльності вчителі враховують такі основні чинники:

- місце проживання сім'ї:
- зайнятість батьків (працюючі, безробітні):
- матеріальне становище сім'ї (забезпечена, малозабезпечена):
- структура сім'ї (кількість дітей, повна чи неповна сім'я), віку, освіти батьків тощо:
- світоглядні позиції, ставлення до школи, суспільства. Загальної та професійної культури батьків:
- сімейні традиції. Культура сімейних стосунків.

Це дає змогу класним керівникам уникнути формалізму в роботі, а також посилює практичну спрямованість цього процесу.

Робота з педагогічної просвіти батьків організована наступним чином:
- робота з батьками учнів початкової школи (1-4 класи)
- батьки учнів основної школи (5-9 класи) за необхідності організовуються ситуативні групи, тимчасові, роботу здійснюють класні керівники, класоводи, керівником даного виду діяльності є бібліотекар.

Працюючи таким чином, класні керівники мають можливості для проведення індивідуальної роботи з батьками. Кількість заходів з педагогічної просвіти батьків, проведених у бібліотеці є різною, але в основному проводиться один захід у квартал. Організатори педагогічної батьківської просвіти використовують різні форми роботи.Було проведено лекції "Психологічні умови адаптації дитини до школи" підготувала Н.О.Мельник, "Фізичний розвиток дитини в школі та вдома" В.І.Кручок, "Навчальні здібності дитини.Шляхи їхнього розвитку на уроці та в позаурочний час" підготувала вчитель початкових класів О.П.Літвинчук, родинне свято класу "Свято спілкування батьків і дітей" зав. бібліотекою Ж.М .Ілліна класні керівники Т.М.Кирильчук та В.А.Щуренко.

Працюючи з батьками бібліотека дотримуюється виконання певних дидактичних вимог, що ставлять науково - теоретичну і медичну основу.

Крім того бібліотека спирається на позитивний досвід сімейного виховання, а також забезпечує гармонійне поєднання своєї діяльності та самоосвіти батьків. Бібліотека зосереджує свою увагу щодо освіти батьків.
1. Державне законодавство про сім'ю, соціальний захист дитинства в Україні.
2. Роль сім'ї у вихованні дітей.
3. Батьки, бабусі, дідусі - перші вихователі.
4. Методи виховання у сім'ї.
5. Вікові психофізіологічні особливості дітей.
6. Екологічне виховання, вплив навколишнього середовища на здоров'я дітей.
7. Громадянське виховання дітей у сім'ї.
8. Трудове виховання.
9. Художньо-естетичне та моральне виховання.
10. Особливості родинно - сімейного виховання у наш час.
11. Формування здорового способу життя, статевої культури та поведінки.
12. Правопорушення, скоєні неповнолітніми, їх причини.

Просвіта батьків - складна і необхідна справа. Ефективність цієї роботи залежить від сумлінності та ретельності підготовки педагогів, бібліотекаря, Завдання яких - формувати і підвищувати педагогічну культуру батьків. Учителі намагаються торкнутися серця кожного слухача, викликати в нього бажання впроваджувати набуті знання практику сімейного виховання.

Найпереконливішим показником підвищення педагогічної культури батьків є вихованість учнівської молоді. В школі майже немає пропусків занять без поважаних причин, немає жодного учня, що стояв би на обліку в дитячій кімнаті міліції, немає злісних порушників дисципліни. Діти в основному вихованні, дисципліновані, чуйні, доброзичливі.

Чи доводилось вам, шановні батьки, замислюватись над тим, які ми всі різні
- не тільки зовні, а й за своєю поведінкою, думками - взагалі за ставлення до життя? Напевне, в цього є свій сенс: розмаїття збагачує враження, життєвий досвід, робить нас цікавими одне одному і відкриває перспективу вибору відповідно до своїх уподобань. Але навіть і в розмаїтті завжди можна знайти щось подібне.
- не спільне, що нас об'єднає. Ось про таку схожість і не схожість у ставленні до батьків ми і поведемо розмову.

Чи можна казати про те, що одні батьки люблять своїх дітей більше , а інше - менше? Правильно мабуть було сказати, що люблять вони по різному. І в цю любов кожен вкладає своє розуміння щастя, гідного життя, свій власний життєвий досвід та нереалізовані мрії. Більше того, внутрішня потреба батьків мати й любити дитину, бажання виростити її здоровою та щасливою часто перебуває у суперечності із зовнішніми об'єктивними причинами: незнанням та невмінням це робити.

Бажання кожного із батьків: виростити дитину здоровою та щасливою.

Важливо дбати про те ,щоб дитина навчилась жити у нашому суспільстві. Турбота про дітей зовсім не означає, що їх треба захищати від будь - яких самостійних кроків. Є батьки , які зразу кидаються на допомогу своїй дитині не даючи змоги самостійно долати труднощі і таким чином не загартовують їх до життя.

Ми мами дуже любимо "загоювати рани" своїм дітям, і не хочемо замислитись над тим, рано чи пізно нашим дітям все одно обов'язково доведеться зіткнутися в реальному житті з набагато більшими проблемами та труднощами, а поряд може не бути. Незагартованій дитині загрожує велика небезпека зламатися під тягарем сучасного життя.
Отже, загартовуйте своїх дітей змалку, не спішіть виконувати все за них самі, розвивайте самостійність, дайте змогу самій дитині справлятися з труднощами;
- Не поспішайте задовольняти бажання дитини;
- Давайте дитині постійне доручення і стежте за її виконанням;
- Не виконуйте за дитину те, що їй доручено, без поважної причини
- Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими: не поспішайте закінчити за неї фрази, не перебивайте, не підганяйте.
- Не нав'язуйте синові чи доньці свою думку чи волю: краще аргументовано доведіть, що так, як ви пропонуєте буде краще;
- Спонукайте дитину пізнавати довкілля;
- Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання;
- Привчайте дитину шанувати і любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків чи сестричок.
- Поважайте свою дитину, не принижуйте її гідність, глузування з її незграбності та невмилості, фізичними покараннями.
- Пам"ятайте: прикладом для дитини насамперед є її батьки;

Любіть дітей не сліпою, а мудрою любов"ю яка допоможе їм вирости гарними людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах.

Корисні посилання Rambler Яndex Google Українські реферати lib.aldebaran.ru